У похилому віці люди стикаються з неприємним усвідомленням, яке змушує їх переосмислити своє життя, – психологи.

Те, що люди вважають важливим у своєму житті, у старості виявляє свою істинну суть.

Як зазначає видання EcoNews, для багатьох людей похилого віку неприємним відкриттям стає усвідомлення, що ті, кого ти вважав близькими друзями з дитинства, зникають з твого життя, щойно ти перестаєш ініціювати спілкування.

Так зване “тихе згасання” дружби з віком відчувається більш гостро, оскільки зникають звичні соціальні структури – школа, робота, щоденні зустрічі. В результаті людина може зіткнутися не лише з самотністю, а й з усвідомленням, що деякі стосунки ніколи не були взаємними. Як зазначають психологи, найбільше прояви старечої самотності полягає не в тому, що з виходом на пенсію ти перестаєш вести активне соціальне життя, а в зникненні друзів, які виявилися не зацікавленими у продовженні спілкування.

За даними американських дослідників, близько 24% американців віком від 65 років відчувають соціальну ізоляцію, а 43% людей старше 60 років страждають від самотності. Вчені підкреслюють: самотність – це не просто відсутність людей поруч, а розрив між бажаними і реальними стосунками.

Окрему увагу дослідники приділяють феномену втрати дружби, який рідко називають горем. Часто немає ані конфлікту, ані фінальної розмови – зв’язок просто зникає. У таких випадках, кажуть вчені, особливо важко пояснити іншим, що сталося.

Науковці також звертаються до так званої теорії справедливого обміну. Вона пояснює, що люди почуваються краще у стосунках, де вклад приблизно рівний. У дружбі це проявляється у дрібницях: привітати з днем народження, підтримати після важкого тижня, запропонувати зустріч. Якщо все це робить лише одна особа, зв’язок починає нагадувати роботу, а не близькість.

З віком ситуація ускладнюється. Якщо у молодості дружба підтримується завдяки зовнішнім обставинам – навчання, робота, спільні місця – то з часом ці “опори” зникають. Вихід на пенсію, зміни в родині чи здоров’ї зменшують випадкові зустрічі. Тому, як зазначається, “якщо дружба зберігається, це зазвичай тому, що обидві сторони свідомо її обирають”.

Водночас дослідження підтверджують: якість дружби важливіша за кількість контактів. Огляд 38 наукових робіт показав стабільний зв’язок між дружбою у дорослому віці та рівнем добробуту. Найбільше значення мають підтримка, відчуття близькості та спільні зусилля для збереження зв’язку.

Особливо різко проблему формулюють медики. Психіатр Роберт Волдінгер наголосив: “Самотність убиває. Вона така ж небезпечна, як куріння чи алкоголізм”.

У підсумку дослідники дійшли висновку: основна складність старіння полягає не лише у зменшенні кола спілкування, а в усвідомленні, які стосунки були справді взаємними, а які існували лише завдяки зусиллям однієї особи.

Інші цікаві публікації на тему психології

Як писав УНІАН, жінки, народжені у 1980–90-х роках, дедалі частіше говорять про потребу у глибшій емоційній близькості в романтичних стосунках. Вони прагнуть більш усвідомленого часу з партнером, шансу бути почутими, рівноправного батьківства та особистісного розвитку обох у стосунках.

Також ми писали, що відсутність близьких друзів у дорослому віці не обов’язково свідчить про асоціальність людини. Часто це наслідок сформованої в дитинстві стратегії самозахисту, яка полягає в уникненні надмірної емоційної близькості.