Драконяча луска на Марсі – Curiosity зафіксував незвичайні форми, що це – зображення

На попередніх фотографіях не було видно, наскільки численні ці структури.

Марсохід Curiosity виявив у кратері Антофагаста незвичайну форму, утворену каменями, які розташовані на поверхні Червоної планети. На перший погляд, вона нагадує луску, ніби в ґрунті Марса лежав величезний дракон, повідомляє Science Alert.

Науковий керівник проєкту Ебігейл Фрейман з Лабораторії реактивного руху NASA охарактеризувала цю структуру як “багатокутники у формі бджолиних сот”. Вона також зазначила, що подібних мозаїчних утворень на Марсі тисячі.

“Ми вже спостерігали подібні камені з багатокутним малюнком, але на наших мозаїчних знімках Mastcam вони не виглядали такими численними, що простягаються на багато метрів по поверхні”, – зазначила вона.

Curiosity зробив знімки зовсім нещодавно, 13 квітня, на 4865-й сол або марсіанський день своєї місії. Тому вченим знадобиться певний час, щоб зрозуміти, що собою являють ці візерунки і як вони утворилися. Але деякі припущення про те, що це може бути, вже існують.

На Землі полігональні візерунки зустрічаються досить часто. Вони, як правило, виникають, коли поверхня землі багаторазово розширюється і стискається, часто після того, як вона насичується вологою, а потім висихає. Наприклад, їх можна побачити на дні висохлої калюжі. Такі візерунки відомі як тріщини від висихання. Подібний механізм відбувається, коли поверхня Землі замерзає, і лід всередині неї розширюється і стискається, як це спостерігається, наприклад, в Антарктиді.

Проте на Марсі тріщини від висихання зустрічаються значно рідше, оскільки він давно залишився без рідкої води. У візерунка, знайденого в кратері Антофагаста, є й дещо особливе. У 2023 році в одній із ділянок Марса, названій Понтурс, було виявлено візерунок із добре збережених, вражаюче правильних шестикутників, які дуже нагадують візерунок, виявлений зараз.

За словами вчених, шестикутники у формації Понтурс стали результатом не одного, а кількох вологих періодів. Волога земля, яка висихає лише один раз, тріскається в Т-подібних перетинах. В результаті багаторазових циклів висихання візерунок перетворюється на Y-подібні перетини тріщин. Ці тріщини розширюються і з’єднуються одна з одною, формуючи шестикутний візерунок.

Це свідчить про сезонні або циклічні умови. Пізніше, після зміни клімату стародавнього Марса, порода затверділа, з’явилися дивні стільниковидні утворення, які Curiosity виявив мільйони років тому.

Між Понтуром і Антофагастою є деякі відмінності. Як зазначає Фрейман, структура Антофагасти виглядає більш великою, з піднятими гребенями, що може свідчити про дещо інший процес або стадію процесу в момент затвердіння порід. На Марсі ці гребені можуть формуватися, коли мінерали заповнюють давні тріщини і згодом чинять опір ерозії більш ефективно, ніж навколишня порода.

Але подібності двох регіонів можуть вказувати на циклічність вологих і сухих умов на Марсі, що становить інтерес для вчених.

Раніше вчені виявили високі концентрації нікелю в регіоні Марса, який колись був покритий водою. І це відкриття стало ще одним аргументом на користь того, що в минулому на Червоній планеті існували умови, придатні для існування життя.