Науковці вилили 10 тонн цементу в мурашник: результати експерименту їх вразили

Для створення цього мурашника мурахи перемістили на поверхню приблизно 40 тонн ґрунту.

Як повідомляє timesofindia.com, у бразильському регіоні Серрадо професор Луїс Карлос Форті та його команда виявили гніздо Atta laevigata, яке займає площу понад 500 квадратних футів (близько 46 кв. м) і сягає 8 метрів вглиб. Вони залили в нього до 10 000 кілограмів цементу, щоб зафіксувати просторову структуру колонії. Після розкопок вони виявили величезне “підземне місто” зі складною мережею тунелів, де колись проживали мільйони мурах.

Окрім тунелів, вчені виявили численні камери з певним призначенням. Зокрема, мурахи створили овальні “грибкові камери” для вирощування свого основного джерела їжі, а також камери для сміття. При цьому тунелі були вириті не випадковим чином; ці шляхи виконували роль магістралей, покращуючи перенесення листя та підтримуючи циркуляцію кисню в глибині гнізда.

Аналог Великої китайської стіни

Як зазначається в журналі “Insects Journal”, створення цього величезного мурашника вимагало спільних зусиль усієї колонії, подібно до того, як люди будували Велику Китайську стіну. Дослідження показують, що ці мурахи перемістили на поверхню близько 40 тонн ґрунту. При цьому тунелі, створені з високою точністю, витримують значну вагу зверху, запобігаючи будь-яким структурним обваленням. Таким чином, королева та її потомство залишаються в безпеці на найнижчих рівнях свого житла.

Продумана вентиляція

Науковий аналіз цементних зліпків, опублікований у “Brazilian Journal of Biology”, показує, що гніздо було спроектовано з урахуванням природної терморегулюючої вентиляції. Розташування тунелів дозволяє створити “ефект димової труби”, коли тепло, що генерується грибковими камерами та мільйонами мурах, запускає конвекційний потік, втягуючи свіжий кисень з поверхні. Крім того, камери для відходів були стратегічно розміщені по периферії або в нижній частині гнізда, щоб запобігти поширенню паразитів і патогенів в основну колонію.

Раніше УНІАН повідомляв, що вченим через 200 років експериментів нарешті вдалося відтворити в лабораторних умовах доломіт.