У Франції є місто, де “заборонили смерть”: могили закінчилися.

Навіть найосновніші міські послуги можуть опинитися в кризовій ситуації через нестачу землі, юридичні обмеження та переповнені цвинтарі.

У французькому місті Ле-Лаванду місцева адміністрація колись видала скандальний та символічний указ, який фактично “забороняв помирати”. Незважаючи на абсурдність формулювання, за ним стояла реальна проблема – переповнене кладовище та брак землі для нових поховань, повідомляє Indian Defence Review.

Згідно з даними міської влади, місцевий цвинтар був повністю заповнений – усі ділянки та концесії вичерпані. Мер тоді заявив, що місто не має жодної вільної могили для нових поховань.

Ситуацію ускладнювало те, що запропонований проєкт нового “морського кладовища” в живописній зоні біля узбережжя був заблокований судом через екологічні обмеження.

Колишній мер Хіль Бернарді пояснював, що рішення про “заборону помирати” мало радше символічний характер і було формою публічного протесту проти юридичного глухого кута.

“Це не була серйозна спроба регулювати смерть. Це був протест”, – підкреслював він.

Він наголошував, що місто зобов’язане ховати померлих, але фізично не мало для цього місця.

Реальна трагедія за абсурдним формулюванням

Ситуація стала серйозною після смерті бездомного чоловіка, коли місто не змогло одразу знайти місце для поховання. За законом, місцева влада зобов’язана забезпечити поховання протягом кількох днів, але в Ле-Лаванду це стало неможливим.

Мер визнавав, що система опинилася в глухому куті між законом, відсутністю землі та судовими заборонами.

Чому у Франції бракує місць на цвинтарях

Подібні проблеми не є унікальними для одного міста. У великих містах Франції, зокрема в Парижі, дефіцит місць для поховань існує десятиліттями.

Причини – історичні та юридичні:

• багато сімей мають довічні права на могили;
• старі цвинтарі майже не звільняють місця;
• розширення кладовищ у містах ускладнене браком землі.

Французькі муніципалітети поступово відмовляються від безстрокових поховань і переходять до оренди місць на 10, 30 або 50 років. Після цього ділянки можуть повертатися місту для повторного використання.

Також у Парижі стартували програми з пошуку занедбаних могил, які після юридичних процедур можуть бути повторно використані, а останки – перенесені до осуаріїв.