Секрети дружин священиків: як їх коректно іменувати та які у них функції

З часом вимоги до дружин священиків змінилися, проте вони все ще можуть активно брати участь у житті парафії.

Багато українців досі сприймають дружину священика як особу, яка постійно перебуває в храмі та повністю віддається церковному життю. Проте сьогодні вони можуть поєднувати різні обов’язки та професії, залишаючись частиною парафіяльної громади.

Священник та викладач Київської Православної Богословської Академії Павло Мельник у коментарі УНІАН розповів, чи може дружина священика працювати, які в неї є обов’язки та як правильно до неї звертатися.

Хто така попадя – чи можуть всі священики мати дружин

По-перше, отець Павло розвіяв поширене уявлення про абсолютну заборону шлюбу для священників, пояснивши, що в Православній Церкві України існують різні форми духовенства – одружене та неодружене:

“Неодружене – це ченці, монахи. Вони можуть мати священний сан, бути дияконами, священниками чи єпископами. Але якщо хтось бажає створити сімʼю, то має одружитися до прийняття священного сану”.

Щодо того, як називають дружину священика – попадя чи матінка – священник зазначив, що в історії України відомі обидва терміни, а їх використання залежить від регіону та контексту.

Вимоги до дружини священика, за його словами, можуть бути різними, оскільки в християнському розумінні кожен вірянин покликаний до служіння відповідно до своїх здібностей. Водночас роль у богослужінні має чіткі межі:

“Священнодіяти жінка не може, але поряд з цим є багато інших функцій: співати в хорі, читати псалми, керувати недільною школою і так далі”.

Загалом, на думку панотця, в кожній родині це питання вирішується індивідуально.

Що означає бути дружиною священика – робота та вимоги

Говорячи про те, якою має бути дружина священика, він знову ж таки підкреслив, що не варто створювати окремий “особливий” образ людини з жорстко визначеним набором характеристик та обов’язків:

“Хлопець, який бажає бути священником і мати сімʼю, повинен шукати собі в першу чергу не “матушку”, а дружину, хоча, звичайно, вони обоє мають бути готовими до священицького служіння”.

Окремо він звернув увагу на те, що сучасні дружини священнослужителів не зобов’язані повністю присвячувати себе лише церковному життю чи домашнім справам. Навпаки, багато з них мають власну професію, поєднуючи її з участю в житті парафії та підтримкою служіння чоловіка.

При цьому в минулому, за словами отця Павла, роль матінки була значно більш публічною в межах парафії: вона часто допомагала організовувати церковні свята та благодійні заходи, часто брала на себе частину громадських обов’язків, була прикладом для інших вірянок.

І хоча сьогодні ці традиції частково збереглися, ніхто не контролює, як одягається дружина священика, а від неї не вимагають обов’язкової участі в усіх справах парафії: вона сама може визначати рівень своєї залученості до церковного життя.

Інакше кажучи, попадя – це не конкретна професія, тож чітких вимог до неї немає.

Раніше ми писали, чи можна працювати в неділю православним.