Китай прагне трансформувати глобальну торгівлю: створюється новий “водний ліфт” завдовжки 134 км.

Великий проєкт, що має на меті трансформувати логістику в усій Азії, вже наближається до завершення.

Зазначається, що цей проєкт дозволить океанським судам заходити глибоко в материк, перетворюючи річкові маршрути на міжнародні морські коридори.

Згідно з планом, будівництво каналу має бути завершене до кінця 2026 року. Експерти вважають, що цей “скорочений шлях” кардинально змінить спосіб, яким товари покидають Китай. Цього тижня проєкт досяг важливого етапу: було відкрито міст Цзікай – одну з 27 запланованих переправ. За наявними даними, це свідчить про готовність інфраструктури до прийому вантажних потоків.

Особливістю каналу Пінлу є складна система шлюзів, яку автори проєкту порівнюють із “водним ліфтом”.

“Корабельний шлюз функціонує як водяний ліфт для суден. Ворота зачиняються за кораблем, вода піднімається або опускається в камері, а потім ворота відкриваються, щоб судно могло продовжити рух на новій висоті”, – йдеться в огляді проєкту.

Такі технології необхідні для подолання перепаду рівня води у 65 метрів. Очікується, що новий маршрут скоротить відстані на 560 кілометрів.

Як зазначають у звітах, прогнозована економія складе понад 750 мільйонів доларів на рік завдяки зниженню споживання пального.

Незважаючи на економічні вигоди, проєкт викликає занепокоєння у екологів. Хоча забудовники стверджують, що створили 36 охоронних зон та спеціальні рибні проходи, дослідники у журналі Water попереджають про ризики для біорізноманіття. Наразі проєкт профінансовано на 90%, тому запуск каналу, що з’єднає Китай із Південно-Східною Азією, є лише питанням часу.

Екологічна катастрофа, створена власними руками

Раніше УНІАН повідомляв, що Китай десятиліттями висаджував величезні ліси, щоб зупинити пустелі та пилові бурі, і загалом посадив близько 78 мільярдів дерев. Але вчені виявили, що це призвело до несподіваного негативного наслідку: дерева почали “висмоктувати” занадто багато води з ґрунту. Внаслідок цього в деяких регіонах зменшилася кількість води в річках і підземних запасах.

В результаті частина територій навіть почала страждати від нестачі води, хоча задум полягав у покращенні природних умов. Тобто добрий екопроєкт частково змінив природний водний баланс і створив нові проблеми.