Світло з цієї галактики йшло до Землі більше 12 млрд років: що стверджують науковці

Схожі об’єкти сприяють науковцям у розумінні того, як виникали найперші величезні галактики та їхні скупчення.

Астрономи вивчили віддалену радіогалактику TGSS J1530+1049, світло від якої подорожувало до Землі понад 12 мільярдів років. Проведені спостереження дозволили дослідити структуру її активного ядра та навколишнього середовища, пише raketa.hu.

Вказана радіогалактика, як зазначається, існувала в період, коли Всесвіт мав лише приблизно півтора мільярда років, тобто трохи більше однієї десятої від його сучасного віку.

Для спостереження за радіовипромінюванням галактики астрономи застосували надчутливу Європейську мережу VLBI та систему радіотелескопів MERLIN в Англії. Завдяки високій роздільній здатності зображень вчені змогли визначити форму та розташування структур навколо активного ядра в центрі галактики – величезних викидів (лопатей) та компактних гарячих плям.

Ці результати були порівняні з інфрачервоними даними космічного телескопа “Джеймс Вебб”, за допомогою яких була складена карта іонізованого газу навколо галактики. Поєднання обох спостережень дало цілісну картину швидкого розвитку молодого активного ядра та його складного космічного оточення.

Що виявили науковці

Радіозображення високої роздільної здатності показали, що діаметр TGSS J1530+1049 становить лише близько 17 тисяч світлових років. Така відносно невелика структура свідчить про те, що активне ядро галактики є ще молодим у космічному масштабі.

Дослідники відносять її до так званих симетричних об’єктів середнього розміру, які вважаються попередниками радіогалактик, що згодом розростаються до гігантських масштабів.

Навколишнє середовище молодої радіогалактики має надзвичайно складну та динамічну структуру. Зафіксовані рухи газу свідчать, що викиди речовини з чорної діри (радіострумені) безпосередньо взаємодіють із навколишніми газовими хмарами. Крім того, на порівняно невеликій відстані – всього кілька десятків тисяч світлових років – зосереджено ще кілька масивних галактик. У них активно формуються нові зорі, і з часом ці галактики, ймовірно, зіллються в одну велику систему.

Наразі відомо вкрай мало таких ранніх радіогалактик. Це дослідження допомагає пояснити, як у молодому Всесвіті за такий короткий час виникли перші надмасивні чорні діри та як вони впливали на навколишній газ і формування зірок.

Поточне дослідження, як зазначає видання, виявило структуру, яку можна вважати “попередницею” гігантських еліптичних галактик, що спостерігаються в близькому Всесвіті. Воно також допомагає зрозуміти, як такі великі галактики могли формуватися внаслідок поступового злиття менших галактик.

Більше новин про космос

Раніше повідомлялося, що вчені виявили у космосі потужні вітри, які знищують цілі галактики. Астрономи стверджують, що ці вітри можуть пояснити, чому ранній Всесвіт усіяний “мертвими” світами, хоча вони мали б розвиватися і вступати в період розквіту.

Також УНІАН писав про те, що телескоп виявив безпрецедентний космічний сигнал з раннього Всесвіту. Вчені спостерігали природний космічний лазер, що випромінюється з галактики, розташованої на відстані понад 8 мільярдів світлових років.