Гокінг вразив прогнозом для людства: проте існує план “Б”

Вчений вважав, що глобальні катастрофи – від змін клімату до ядерної війни – можуть знищити цивілізацію, тому освоєння космосу повинно стати “планом Б” для виживання людства.

Відомий теоретичний фізик Стівен Гокінг ще за життя висловлював тривожний прогноз щодо майбутнього людства. За його словами, цивілізація може не проіснувати наступні тисячу років, якщо залишиться лише на Землі, пише ECOnews.

“Я не вважаю, що людська раса зможе пережити наступну тисячу років, якщо ми не розширимося в космос”, – підкреслював учений, пояснюючи це високими ризиками глобальних катастроф.

Чому Гокінг вважав Землю вразливою

На думку науковця, життя на одній планеті є занадто крихким. Він неодноразово попереджав про загрози, які можуть призвести до зникнення людства, серед яких:

• ядерна війна;
• неконтрольовані зміни клімату;
• штучно створені пандемії;
• розвиток неконтрольованого штучного інтелекту;
• перенаселення.

Гокінг наголошував, що колонізація космосу повинна стати “планом Б” для цивілізації.

Попередження фізика набувають нового значення на фоні сучасних кліматичних змін. За оцінками науковців, глобальна температура вже підвищилася більш ніж на 1°C у порівнянні з доіндустріальним рівнем, що призводить до екстремальних погодних явищ, підвищення рівня моря та втрати біорізноманіття.

ООН також попереджає, що за нинішніх тенденцій світ може зіткнутися з потеплінням до 3°C у цьому столітті – значно вище безпечних меж.

Космос – не швидке рішення

Попри заклики до освоєння космосу, експерти підкреслюють: у найближчому майбутньому колонії на Місяці чи Марсі не зможуть стати альтернативою Землі для більшості людей.

Такі бази будуть обмеженими, залежними від постачання та складними для підтримки життя. Фахівці наголошують, що ключ до виживання людства залишається на Землі. Йдеться про:

• зменшення викидів;
• розвиток відновлювальної енергетики;
• захист екосистем;
• адаптацію до змін клімату.

Ідеї Гокінга сьогодні розглядають не лише як заклик до космічної експансії, а й як нагадування, що майбутнє людства залежить від рішень, які воно ухвалює вже зараз.