Стійкі до антисептиків мікроби з’являються в медичних закладах – чому це небезпечно

Поки їх все ще можуть знищити великі дози антисептика.

Дослідники повідомили, що антисептик, який застосовують у лікарнях для обробки шкіри пацієнтів, може залишатися на ній протягом кількох годин, що створює умови для розмноження бактерій, які стають стійкими або навіть резистентними до хімічних речовин, що зазвичай їх знищують, інформує Live Science.

Як тільки бактерії набувають “стійкості”, вони можуть легше виживати при певних концентраціях хімічних речовин, ніж їхні родичі. Проте їх все ще можуть знищити дози антисептиків, які зазвичай використовують під час прибирання.

До антисептиків відносять такі речовини, як спирт, йод або перекис водню, які використовуються для дезінфекції поверхонь або шкіри. Той факт, що бактерії стають стійкими до таких речовин, викликає занепокоєння, оскільки це дозволяє мікроорганізмам виживати під час використання антисептиків, які раніше їх знищували.

У міру того, як бактерії набувають стійкості до малих доз антисептиків, вони можуть обмінюватися ДНК між собою. І ці фрагменти ДНК можуть допомагати їм отримувати стійкість до інших ліків, таких як антибіотики.

Під час дослідження Еріка Хартманн, професорка цивільного та екологічного інжинірингу в інженерній школі Маккорміка Північно-Західного університету, та її колеги відстежували бактерії, стійкі до хлоргексидину, який часто наносять на шкіру пацієнтів перед операцією або встановленням катетера. Дослідження проводилося у відділенні інтенсивної терапії медичного центру в Іллінойсі.

У 2018 році дослідники взяли 219 зразків з поручнів ліжок, кнопок виклику медперсоналу, дверних порогів, клавіатур, вимикачів світла і зливних отворів раковин у шести місцях відділення інтенсивної терапії. Вони виявили, що приміщення були досить чистими, але їм вдалося виділити близько 1400 бактерій, і з’ясувалося, що 36% з них виявляли певну стійкість до хлоргексидину.

Вчені також провели експерименти з хлоргексидином у лабораторії. Вони наносили його на пластик, метал і ламінат, а потім відстежували, як довго антисептик залишався на поверхнях, зокрема після очищення матеріалів водою та іншими хімічними засобами для чищення. Виявилося, що навіть після очищення сліди антисептика зберігалися на поверхнях протягом щонайменше 24 годин.

Ці залишкові сліди були недостатньо сильними, щоб знищити бактерії. Але такі мікросередовища, в яких бактерії піддаються впливу нелетальних доз хімічної речовини, яка зазвичай їх знищує, завжди викликають занепокоєння. У такому середовищі живуть бактерії, у яких виробляються гени, що допомагають їм виживати під час впливу хімічної речовини.

Така стійкість дозволяє бактеріям витісняти мікроорганізми, у яких стійкості немає. Таким чином, стійкі бактерії розмножуються в більшій кількості. У найгіршому випадку з’являться мікроорганізми, які будуть абсолютно не сприйнятливі до антимікробних препаратів.

Дослідники виявили стійкі до хлоргексидину бактерії по всій лікарні, незважаючи на те, що антисептик наносився лише на шкіру пацієнтів. Осередком поширення таких мікроорганізмів виявилася раковина.

Раніше вчені повідомили, що неандертальці могли використовувати темну в’язку субстанцію не тільки як клей, а й для лікування ран. Таким чином, вони випередили сучасну медицину на 200 тисяч років.