В Індійському океані знайдено найбільший і найглибший “китячий цвинтар” (фото)

Найбільша туша, яку виявили дослідники, являє собою п’ятиметровий скелет антарктичного малого смугача.

У південно-східній частині Індійського океану знайдено найстаріше, найглибше та найширше з відомих кладовищ китів, скам’янілості яких мають вік понад 5 мільйонів років. Про це повідомляє The Guardian.

“Падіння китів” – термін, що описує опускання мертвих китів на дно океану – є звичайним явищем, але більшість з них знаходять на глибині менше 4 км. На відміну від цього, нещодавно виявлений некрополь розташований на глибині понад 7 км і простягається на сотні миль по морському дну.

Крім того, дослідники виявили туші, що розкладаються, які кишать життям.

“Це відкриття свідчить про те, що ці екстремальні та маловивчені середовища є домівкою для видів та екосистем, які досі невідомі науці, і що ми, отже, ще не досягли повного розуміння справжнього біорізноманіття нашої планети. Більше того, це демонструє, що життя може адаптуватися та еволюціонувати навіть в екстремальних умовах, де відсутнє світло і надзвичайно високий тиск,” – зазначив доктор Джованні Бьянуччі, співавтор дослідження з Пізанського університету.

Він додав, що дослідження також надало унікальні дані про істот, включаючи “загадкових і невловимих” дзьоборилих китів.

У статті, що супроводжує дослідження, Стівен Дж. Годфрі з Морського музею Калверта в США охарактеризував це місце поховання як “справді унікальне відкриття”, зазначивши, що на цій ділянці може бути зроблено ще багато цікавих знахідок:

“Дослідження нагадало мені трейлер до першої частини серії епічних фільмів”.

Як проводилося дослідження

Зазначається, що група вчених з Китаю, Італії та Нової Зеландії використовувала підводний апарат для дослідження району траншей і хребтів у південно-східній частині Індійського океану, відомого як зона розлому Діамантіна. Вона утворилася від 60 до 50 мільйонів років тому, коли австралійський і антарктичний континенти розійшлися.

Група, дослідження якої було опубліковано в журналі Nature, виявила скам’янілості китів на глибині до 7002 метрів – неподалік від найглибшої точки зони розлому Діамантіна. Згодом вони здійснили 32 занурення на морське дно, виявивши 485 скам’янілостей китів, а також п’ять сучасних природних осередків розкладання китів, що перебувають на просунутій стадії.

“Розташовані вздовж осі північний захід – південний схід на протязі 1200 км, ці осередки можуть утворювати раніше не виявлений “суперкоридор спільноти, утвореної осередками розкладання китів,” – зазначила команда.

Цікаво, що найбільша туша, виявлена дослідниками, являла собою п’ятиметровий скелет антарктичного малого смугача. Вони також знайшли останки вимерлих видів, включаючи скам’янілий череп дзьоборого кита виду Pterocetus benguelae, вік якого оцінюється в 5,3 мільйона років, і ще один скам’янілий череп нового виду, який команда назвала Pterocetus diamantinae.

Тіла китів, що розкладалися, були домівкою для різноманітного життя, включаючи ракоподібних, молюсків, кістоїдних черв’яків та офіур, серед інших істот. Багато видів, як зазначили дослідники, можуть бути новими для науки.

Джон Коплі, професор океанології та наукової комунікації в Університеті Саутгемптона, який не брав участі в роботі, сказав:

“Це захоплююче і рідкісне відкриття – не тільки найглибша з відомих у світі колонія глибоководних тварин, знайдена в результаті “останків китів”, а й така велика кількість сучасних скелетів і скам’янілостей китів у цьому конкретному місці”.

За його словами, останки китів є острівними місцями проживання для глибоководних тварин, включаючи види, споріднені з тими, що процвітають у гідротермальних джерелах і харчуються їхніми рештками. Але останки китів знайти складніше, ніж підводні гарячі джерела, оскільки їх неможливо виявити дистанційно.

“Виявлення “китового некрополя”, де на квадратний кілометр припадає майже 800 скелетів, – це несподіванка, а різноманітність видів китів – загадка,” – сказав Коплі.

Вчений зазначив, що серед них є як мілководні фільтруючі види, такі як малі смугасті кити, так і безліч кісток та скам’янілостей дзьоборилих китів, які є глибоководними хижаками.

“Як припускають дослідники, такий некрополь, ймовірно, утворився на міграційному шляху фільтруючих видів, а також є хорошим місцем для глибоководних хижаків, які пірнають за кальмарами, але, можливо, небезпечно наближає їх до межі їхніх можливостей, коли вони пірнають у цю тріщину в океанському дні,” – додав він.

Новини про китів

Майже сорок років дивний сигнал дрейфує північною частиною Тихого океану, змушуючи вчених ламати голови. Він надходить на частоті 52 герци – на цій ноті не видає звуків жоден відомий науці кит. Кита, який за ним стоїть, прозвали “52-герцовим синім”, і він швидко заслужив звання “найсамотнішого кита”, оскільки ніхто ніколи не чув нічого подібного.