В Аргентині пастух випадково виявив залишки величезного динозавра.

Вчені стверджують, що нове місце знахідки дозволяє значно розширити знання про еволюцію цих тварин на Південному континенті.

Мова йде про раніше невідомого довгошиїого ящера, якого назвали Біхарракозавр діонідей (Bicharracosaurus dionidei).

За оцінками німецько-аргентинської команди дослідників, його довжина могла досягати приблизно 20 метрів.

Динозавра назвали на честь вівчара Діоніде Меси, який виявив рештки. Родова назва походить від іспанського слова bicharraco, що перекладається як “велика тварина”. Наразі викопні залишки зберігаються в Палеонтологічному музеї Егідіо Ферульо.

Зокрема, були знайдені частини хребта з понад 30 шийними, грудними та хвостовими хребцями, кілька ребер і фрагмент тазу. Будова кісток свідчить про те, що це була доросла особина, яка існувала на давньому південному континенті Гондвана. Скелет має риси, схожі на африканського Giraffatitan – представника брахіозавридів з Танзанії. Водночас деякі характеристики, зокрема будова хребців, нагадують Diplodocus та його родичів з Північної Америки.

“Довгошиї динозаври – зауроподи – з великими тілами, довгими шиями та хвостами, а також маленькими головами для багатьох уособлюють типовий образ динозавра. Саме до цієї групи належать найбільші наземні істоти в історії, довжина яких могла сягати до 40 метрів; серед найвідоміших – Diplodocus і Brachiosaurus”, – зазначено в статті.

Авторка дослідження, докторантка Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Александра Ройттер, зазначила, що еволюційний аналіз демонструє, що ця істота була споріднена з брахіозавридами – і це може бути перша знахідка таких динозаврів юрського періоду в Південній Америці.

Керівник дослідження Олівер Раухут підкреслив, що це відкриття має велике значення для науки. Досі знання про еволюцію зауроподів пізньої юри базувалися переважно на знахідках з Північної півкулі, тоді як на півдні тривалий час існувала лише одна важлива локація – у Танзанії. Нове місце знахідки в аргентинській провінції Чубут дозволяє суттєво розширити знання про розвиток цих тварин на Південному континенті.

Скам’янілий хижак

Нагадаємо, у Великій Британії виявили яйцеву капсулу акули віком 310 мільйонів років – ця скам’янілість є унікальною знахідкою, оскільки рештки м’якотілих організмів такого типу практично ніколи не зберігаються.

Особливість полягає в тому, що в ній збереглася м’яка структура, яка зазвичай розкладається. За словами науковців, ця знахідка свідчить про те, що яйцекладення вже відбувалося у морських хижаків понад 300 мільйонів років тому.