Таємниці розрізаних сторінок Леонардо да Вінчі: вчені виявили через 500 років

Майже 2000 аркушів рукописів і малюнків Леонардо да Вінчі вперше за 500 років об’єднано.

Близько 2000 аркушів рукописів і малюнків Леонардо да Вінчі були відновлені в новому онлайн-архіві – вперше з кінця XVI століття ці роботи одного з найвідоміших винахідників в історії можна переглядати в повному обсязі та в правильному порядку.

Проект оцифрування під назвою “Leonardotheka 2.0” був реалізований дослідниками Музею Галілея у Флоренції спільно з британським Трастом Королівської колекції, міланською бібліотекою Veneranda Biblioteca Ambrosiana та Biblioteca Leonardiana у Вінчі, Тоскана. Частини записів Леонардо були розділені – іноді розрізані прямо посередині сторінки – кілька століть тому і потрапили до різних установ, пише Smithsonian Magazine.

Завдяки інструменту Leonardotheka 2.0 – який порівнює матеріал сторінок, їхні характеристики, водяні знаки та розміри оцифрованих документів – дослідникам вдалося відновити 50 унікальних сторінок з розрізненої спадщини Леонардо.

Серед найбільш значущих відновлених сторінок – малюнок коня в парі з ескізом войовничого солдата та механічних блоків. Вчені вважають, що це міг бути остаточний ескіз Леонардо для амбітного проекту, який так і не був реалізований: кінного монумента Франческо Сфорца, відомого також як “Кінь Леонардо”.

Ще одна відновлена сторінка об’єднала проект машини для виготовлення голок з фрагментом, який був від неї відрізаний. На зворотному боці цього відрізаного фрагмента були зображені два звивисті дракони.

“Leonardotheka 2.0 відкриває вченим у всьому світі безпрецедентні можливості для дослідження величезного й безцінного масиву інформації, що міститься в рукописах Леонардо да Вінчі”, – зазначив Паоло Галлуцці, колишній директор Музею Галілея та творець Leonardotheka. “Цей інноваційний інструмент знаменує початок нової і дуже перспективної ери досліджень художньої, наукової та літературної спадщини генія з Вінчі”.

Винаходи та проекти Леонардо да Вінчі

В останні десятиліття свого життя Леонардо зберігав колекцію винаходів та інженерних проектів, яка постійно поповнювалася, – включаючи креслення знаменитої літальної машини, клавесина-віоли, гвинта Архімеда та вічного колеса – в одному великому фоліанті.

Але після його смерті в 1519 році цей єдиний твір був розділений за тематичним принципом: одна частина присвячена технічним наукам, інша – теоретичному мистецтву. Винуватець – італійський скульптор Помпео Леоні.

Пізніше зять Леоні продав велику наукову колекцію графу Галеаццо Арконаті, який у 1637 році передав її в дар бібліотеці Veneranda Biblioteca Ambrosiana. Вона отримала назву Codex Atlanticus. Колекція більш художніх робіт потрапила до Королівської колекції Англії близько 1670 року – ймовірно, як подарунок королю Карлу II.

Проєкт Leonardotheka виправив проблему

Проект Leonardotheka, що стартував у 2017 році, у цифровому вигляді виправляє те, що Музей Галілея називає “катастрофічним втручанням” Леоні.

“Модель Leonardotheka створює важливий прецедент того, як культурні інститути можуть і повинні зберігати інтелектуальний контроль над своїми цифровими проектами, протистоячи спокусі делегувати цю відповідальність комерційним платформам”, – зазначив Роберто Феррарі, виконавчий директор Музею Галілея.

В епоху стрімкого розвитку штучного інтелекту цей проект нагадує нам, що справжня цінність цифрових гуманітарних наук полягає у готовності академічних інститутів брати на себе пряму відповідальність за формування інструментів, за допомогою яких ми досліджуємо та осмислюємо нашу спільну спадщину, додав він.