На Алясці виявили кита з гарпуном XIX століття.

Скільки років було тварині, коли в неї влучив гарпун, можна лише здогадуватися.

У 2007 році китобої-інуїти на Алясці зробили несподіване відкриття під час обробки туші гренландського кита. У тілі тварини вони знайшли частини старовинного гарпуна, який, як з’ясували дослідники, був виготовлений наприкінці XIX століття. Ця знахідка стала одним із найяскравіших свідчень виняткового довголіття гренландських китів, повідомляє видання IFLScience.

Згідно з публікацією, гренландські кити (Balaena mysticetus) зазнали значних втрат через промисловий китобійний промисел. Через масове полювання їхня чисельність колись зменшилася до менш ніж трьох тисяч особин. Комерційний вилов фактично зупинили у 1921 році, після чого популяція почала повільно відновлюватися і нині складає від 10 до 23 тисяч тварин.

Водночас заборона не поширюється на традиційний промисел корінних народів Аляски, для яких гренландські кити залишаються важливим джерелом їжі протягом тисячоліть. Саме під час такого полювання і була зроблена ця незвичайна знахідка.

Частини стороннього предмета, виявлені під час розбирання туші, передали історику Джону Бокстосу з Музею китобійного промислу в Нью-Бедфорді. Подальше дослідження показало, що знайдений предмет був вибуховим гарпуном – популярною зброєю китобоїв у Нью-Бедфорді наприкінці XIX століття, коли місто вважалося світовою столицею китобійного промислу.

Завдяки патентним характеристикам гарпуна дослідникам вдалося звузити період його використання до 1885–1895 років. Це дозволило оцінити вік кита приблизно у 115 років на момент його загибелі.

Видання зазначає, що ця історія стала важливим доповненням до наукових даних про надзвичайну тривалість життя гренландських китів. За оцінками вчених, деякі представники цього виду можуть жити понад два століття. У матеріалі підкреслюється, що вони є не лише одними з найбільших китів, а й, ймовірно, найбільш довгоживучими ссавцями на планеті.

У випадку, якщо в туші кита не застряг гарпун столітньої давності, визначити вік тварини можна й іншим способом. Зокрема, аналізують кришталик ока, де міститься аспартат – речовина, співвідношення різних форм якої змінюється з часом.

У публікації також йдеться, що здатність жити дуже довго може мати свою біологічну ціну. За словами автора, особливість генетики гренландських китів надає клітинам більше часу на відновлення перед поділом, однак потенційно може негативно впливати на репродуктивність цих тварин.

Інші новини науки

Як повідомляв УНІАН, найстарішою твариною, вік якої достеменно підтвердили вчені, став океанський квахог (різновид молюсків), який прожив 507 років. Його знайшли у 2006 році біля берегів Ісландії, а вік визначили за щорічними кільцями росту на черепашці та підтвердили радіовуглецевим аналізом – молюск народився приблизно у 1499 році.

Гірка іронія в тому, що саме під час наукового дослідження істоту вбили, щоб точно визначити його вік.