Стратовулкан в Ірані “збільшився” на 9 сантиметрів, науковці попередили про небезпеку

Дослідники не стверджують, що виверження неминуче, але акцентують увагу на іншій проблемі.

Протягом десяти місяців у 2023-24 роках вершина вулкану Тафтан, розташованого на південному сході Ірану, піднялася на 9 сантиметрів. Це може свідчити про те, що під землею накопичується тиск, і за вулканом слід уважно стежити, повідомляє ресурс Eco News.

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Geophysical Research Letters, підняття вершини відбувалося з липня 2023 року до травня 2024 року. Вчених особливо вразив той факт, що не було зафіксовано зниження вершини. Вважається, що це може бути ознакою збереження надлишкового тиску навіть після того, як поверхня стратовулкана перестала підніматися.

Оскільки Тафтан знаходиться в регіоні з обмеженим наземним моніторингом, дослідники використали інтерферометричний радар із синтезованою апертурою (InSAR) на основі європейських супутників Sentinel-1. Також було застосовано “фільтрування синфазного режиму”, щоб усунути атмосферні артефакти, які можуть заважати радіолокаційним вимірюванням.

Моделювання деформації стратовулкану вказує на те, що джерело тиску розташоване на відносно невеликій глибині – близько 460–630 метрів. Цього недостатньо, щоб стверджувати про наявність гідротермальної системи – мережі гарячої води та вулканічних газів, яка може розширюватися під час руху рідин та їх уловлювання.

Найкраще пояснити підняття вершини вулкана можна магматичним сховищем, яке знаходиться на глибині кількох кілометрів, значно нижче за джерело тиску. Автори дослідження вважають, що це підняття, скоріше, пов’язане з тиском газу та рідини над глибшою магмою, а не з новою лавою, що виривається на поверхню.

Зовнішні фактори, такі як опади чи землетруси, не відповідали закономірностям, зафіксованим вченими.

Тафтан підноситься на висоту приблизно 3 940 метрів, і на його вершині є отвори, через які виходить пар і гази, багаті сіркою.

Остання значна фаза виверження Тафтана відбулася приблизно 700 тисяч років тому, хоча геологічні оцінки можуть варіюватися.

Дослідники не стверджують, що виверження неминуче, але акцентують увагу на іншій проблемі. Йдеться про фреатичні вибухи, які відбуваються в гідротермальних системах. Це трапляється, коли гарячі рідини миттєво перетворюються на пару поблизу поверхні.

“Ці вибухи можуть бути раптовими, і їх, як відомо, важко передбачити без щільної мережі датчиків. Додайте до цього вулканічні гази, що розносяться вітром, і ви отримаєте більш звичну небезпеку, оскільки короткочасне вдихання діоксиду сірки може ускладнити дихання, а в високих концентраціях оксиди сірки можуть зашкодити рослинам, пошкоджуючи листя та сповільнюючи їх ріст”, – зазначається в матеріалі.

Науковці рекомендують постійно вимірювати вміст діоксиду сірки, діоксиду вуглецю та водяної пари у фумаролах, а також створити базову мережу сейсмометрів і GPS-станцій для моніторингу підземних поштовхів та повільних змін у рельєфі Тафтана.

Виверження вулканів та нові відкриття

В Індонезії активізувався вулкан Дукoно на острові Хальмахера. У пʼятницю, 8 травня, він викинув стовп попелу на висоту до 10 км над кратером. Там розгорнули рятувальну операцію, оскільки на острові могли бути заблоковані щонайменше 20 туристів.

Тим часом японські вчені виявили прихований вулкан на дні Тихого океану, якому близько 3 мільйонів років.