“Мона Ліза” замаскувала недугу, яку медицина виявила лише через 346 років.

Дослідники вважають, що художник випадково зобразив на портреті ознаки спадкового розладу обміну холестерину.

Відома картина Мона Ліза, написана Леонардо да Вінчі на початку XVI століття, може містити перше в історії зображення спадкової хвороби, яку медицина офіційно визнала лише у XIX столітті.

Мова йде про сімейну гіперхолестеринемію – генетичний розлад, через який організм не може адекватно виводити “поганий” холестерин, повідомляє Wionews.

Дослідники звернули увагу на дві деталі портрета: жовтувату пляму біля лівого ока жінки та невеликий набряк на правій руці. У сучасній медицині ці симптоми відомі як ксантелазма та ксантома – характерні ознаки підвищеного рівня холестерину.

Дослідження, опубліковане у 2008 році в журналі Current Cardiology Reviews, припускає, що модель картини – Ліза Герардіні – могла страждати саме на сімейну гіперхолестеринемію.

Хворобу офіційно описали лише у 1852 році

Автор дослідження, норвезький лікар Лейв Осе, зазначив, що картина да Вінчі може бути першим задокументованим зображенням цієї хвороби в історії.

При цьому сам портрет був створений приблизно у 1506 році, тоді як офіційний медичний опис сімейної гіперхолестеринемії з’явився лише у 1852 році – через 346 років.

Рання смерть моделі також може бути пов’язана з хворобою

Згідно з даними істориків, Ліза Герардіні померла у 37 років. Точна причина її смерті невідома, проте науковці підкреслюють, що сімейна гіперхолестеринемія значно підвищує ризик серцево-судинних захворювань у молодому віці.

Лікарі також нагадують, що ефективне лікування підвищеного холестерину з’явилося лише у XX столітті після винаходу статинів.

Дослідники вказують, що подібні симптоми були помічені і на “Портреті старої жінки”, написаному у 1663 році голландським художником Франсом Халсом.

Проте саме робота да Вінчі вважається найдавнішим можливим “медичним свідченням” спадкового високого холестерину в історії мистецтва.