Не “випАдок” і не “разОм”: в яких словах українці найчастіше помиляються з наголосом

Якщо наголос вживається занадто часто, його можуть включити до словників, але перед цим важливо знати літературну форму.

У розмовній мові ми часто робимо незначні помилки або обмовки, але коли помилка стосується наголосу, це може справити негативне враження на співрозмовника. Водночас, усвідомлюючи, які слова ми найчастіше вимовляємо неправильно, можна згодом виправити вимову й позбутися навіть стійких мовних звичок.

Кандидат філологічних наук Олександра Касьянова пояснила в коментарі УНІАН, як правильно ставити наголос у різних українських словах.

У яких словах найчастіше виникають помилки з наголосом – пояснення експерта

Як зазначила філолог, помилки у наголошуванні в українській мові зазвичай трапляються у повсякденній лексиці – у словах, які люди вживають “автоматично”:

“Серед таких, наприклад, “лАте” (кава), хоча часто можна почути варіант “латЕ””.

У таких випадках, за її словами, нормативним вважається варіант, що відповідає мові-джерелу (тут – італійській, де наголос ставиться саме на “а”).

Окремо мовознавиця звернула увагу на помилки, зумовлені впливом російської вимови, наприклад – “чорнОзем”, “чорнОслив”, “кухОнний”, де наголос відрізняється від відповідних російських слів.

Водночас вона підкреслила, що не завжди можна говорити про “правильний” і “неправильний” наголос. Тут важливо розрізняти літературну норму і діалектні особливості:

“Є узгоджений стандарт, якого дотримуються у медіа, освіті або офіційній комунікації, але у різних регіонах України можуть існувати свої варіанти наголошування”.

Такі відмінності, зокрема у дієсловах, не вважаються помилкою в повсякденному спілкуванні.

Наприклад, всі дієслова, що закінчуються на “-сти”, за словами експерта, мають наголос на останній склад, тобто: “везтИ”, “нестИ”, “вестИ”. Проте багато хто, особливо у західних областях, використовує ці слова з наголосом на перший склад.

Окрім цього, філолог зазначила, що для української мови характерний рухомий наголос, який у багатьох випадках може змінюватися залежно від форми слова чи контексту.

“Наприклад, “тебЕ не було вдома” та “я йду до тЕбе” – наголос рухомий. У нас він не закріплений за певним складом у слові”.

На завершення вона порадила перевіряти правильність наголосу за допомогою академічних орфоепічних словників, оскільки онлайн-ресурси не завжди містять актуальні й точні дані.

У яких словах найчастіше виникають помилки з наголосом – повний список

Наведемо короткий перелік слів, у яких найчастіше трапляються помилки в наголошуванні:

• випадок – наголос на “и”;
• вірші – наголос на першу “і”;
• витрати – наголос на першу “и”;
• зручний – наголос на “у”;
• разом – наголос на “а”;
• жалюзі – наголос на “і”;
• листопад – наголос на “а”;
• черговий – наголос на “и”;
• колесо – наголос на перше “о”;
• вимога – наголос на “о”;
• посередині – наголос на третій склад;
• літопис – наголос на “о”;
• кидати – наголос на “и”.

В окремих словах в українській мові можливі так звані подвійні наголоси: наприклад, у слові помилка допускаються варіанти з наголосом як на “о”, так і на “и” (хоча перший вживається частіше), а в слові також наголос може падати на різні голосні залежно від вживання.

Правильне наголошування – це не лише ознака грамотності, а й важливий елемент мовної культури. Якщо час від часу звертати увагу на свою вимову й перевіряти сумнівні слова, з часом це стане звичкою.

Раніше ми писали, чим відрізняється прислів’я від приказки.