Клімат, подібний до марсіанського: науковці виявили несподіване відкриття про найпосушливішу пустелю на планеті.

Клімат як на Марсі: вчені зробили несподіване відкриття про найсухішу пустелю на Землі

Найпосушливіша пустеля на Землі може виявитися значно старшою, ніж вважали вчені.

Згідно з новим дослідженням, екстремальна посуха в пустелі Атакама на півночі Чилі почалася на десятки мільйонів років раніше, ніж вважалося раніше, повідомляє Earth. Досі вважалося, що Атакама отримала свій сучасний надсухий клімат приблизно 23 млн років тому. Цю теорію пов’язували з двома ключовими геологічними подіями – підняттям Анд, які заблокували надходження вологи зі сходу, та формуванням холодної течії Гумбольдта в Тихому океані, що зменшує кількість опадів.

Проте міжнародна команда дослідників під керівництвом геолога Бенедикта Ріттер-Принца з Кельнського університету виявила дані, які ставлять під сумнів цю теорію.

Вчені дослідили кварцову гальку з центральної частини пустелі. Ці камені містять рідкісний ізотоп неон-21, який утворюється під впливом космічних променів. Чим довше порода залишається на поверхні без впливу дощів, ерозії або зсувів, тим більше неону накопичується.

Результати виявилися несподіваними. Багато зразків перебували на поверхні від 20 до 40 млн років, а деякі виявилися ще старшими. Вік одного з каменів досяг майже 62 млн років – періоду, що настав незабаром після вимирання динозаврів.

На думку дослідників, ці дані свідчать про те, що екстремально сухі умови в регіоні могли існувати вже в епоху еоцену, що закінчилася близько 34 млн років тому. Це значно раніше загальноприйнятої дати формування пустелі.

Автори дослідження також спростували версію про те, що камені були перенесені з високогірних районів Анд. Геологічні розрахунки показали, що галька протягом мільйонів років залишалася в межах самої пустелі.

Вчені припустили, що основну роль у виникненні посухи відіграли не місцеві геологічні процеси, а глобальні зміни клімату. Приблизно 50 млн років тому Земля почала поступово охолоджуватися, що призвело до змін у розподілі опадів і розширення посушливих зон по всьому світу.

Дослідники вважають, що підняття Анд і течія Гумбольдта лише посилили вже існуючу посуху, але не стали її першопричиною.

Це відкриття може змінити уявлення вчених про механізми формування пустель на Землі. Крім того, Атакама залишається одним з основних природних аналогів Марса. Її екстремально сухі ґрунти допомагають дослідникам вивчати межі виживання життя в умовах, максимально наближених до марсіанських.

Інші новини науки

Як повідомляв УНІАН, 44 роки тому радянський зонд встановив рекорд виживання на Венері. Те, що передав на Землю цей зонд, – це майже всі дані про поверхню Венери, якими володіє людство.

Також вчені вперше спостерігали, як обертаюча чорна діра спотворює простір-час навколо себе, викликаючи повільне коливання траєкторій зірок і газу.

Схожі публікації
2 коментарів
  1. TarasOnline каже

    Вражає, як Земля може мати такі екстремальні місця, схожі на Марс. Це відкриття допоможе краще зрозуміти не лише нашу планету, а й можливості життя на інших світах.

    1. Олександр Гончар каже

      Цілком згоден! Вивчення таких екстремальних середовищ допомагає розкрити межі життя на Землі і дає нові підказки для пошуку життя за межами нашої планети.

Залишити відповідь