Журналіст поцікавився у 80-річних, що для них означає успіх, і був вражений відповіддю.

Один із психіатрів зазначав, що основою здорового старіння є стосунки з іншими людьми.

“Він повільно розмішував каву. Потім сказав англійською, яка була кращою, ніж зазвичай: “Успіх – це те, що я досі тут. І що моя дружина все ще дивиться на мене так само, як у 1974 році””, – наводить слова чоловіка журналіст.

Він не згадав жодного разу про гроші, кар’єру чи кав’ярню, яку він створив з нуля після війни у В’єтнамі.

“Протягом років я часто ставив різні варіанти цього запитання. Своєму дідусеві перед його смертю. Старшим чоловікам, які грають у китайські шахи в парку Тао Дан. Пенсіонерам-вчителям, пенсіонерам-військовим, дев’яностооднорічній черниці в монастирі в Хюе. Відповіді відрізняються деталями, але майже ніколи не змінюються за категорією”, – розповів Браун.

Що показують фактичні дослідження

У Гарварді колись провели дослідження, яке спостерігало за однією й тією ж групою чоловіків з 1938 року. Коли їм виповнилося 80 та 90 років, вчені мали майже століття даних про те, що насправді складало їхнє життя і як вони до цього ставилися.

Головним чинником, що визначав ставлення людей до свого життя у віці 80 років, виявився не їхній дохід, не посада, не кар’єрні досягнення і навіть не рівень холестерину у 50 років. Ним стала якість їхніх близьких стосунків.

“Ключ до здорового старіння – це стосунки, стосунки, стосунки”, – зазначив психіатр Джордж Вайант, який керував дослідженням з 1972 по 2004 рік.

Чотири речі, про які насправді згадують люди похилого віку

За словами Брауна, у розмовах, які він проводив, та дослідженнях, які він читав, з’являються чотири категорії.

“Не “моя родина” як абстрактне поняття, а конкретні особи. Дружина. Син. Сестра, з якою вони не спілкувалися десять років, а потім знову почали. Друг з початкової школи. Старий сусід. Імена згадуються легко. А ось досягнення – ні”, – підкреслив редактор.

“Дрібниці, конкретні моменти, зазвичай абсолютно незначні з професійної точки зору. Полудень на певному пляжі. Довга поїздка кудись. Вечір, коли почав падати дощ, а діти, сміючись, забігли в дім. Ніхто не розповідає про квартальний план, який вони виконали у 1987 році”, – пояснив письменник.

За словами Брауна, цей фактор проходить майже через кожну розмову.

“Я став людиною, яка могла сидіти зі своїм гнівом, не передаючи його іншим”.

“Я став добрішим, ніж був мій батько”.

“Я перестав потребувати бути правим”.

Люди похилого віку оцінюють себе не за тим, що вони досягли, а за тим, ким вони стали під час “будівництва” свого життя.

“Подорож, на яку так і не вирушили. Лист, який так і не написали. Вибачення, якого так і не висловили. Творчий проєкт, який вони залишили у тридцятирічному віці, щоб стати відповідальними. Ці жалі зазвичай висловлюються без жалю до себе, що робить їх ще важчими для сприйняття”, – зауважив редактор.

Що ще сказав пан Там журналісту

Браун також запитав у нього, що б він порадив 38-річному чоловіку, який має маленьку доньку та власний бізнес. Він подумав і відповів:

“Ти вже досяг успіху. Просто ще цього не усвідомлюєш”.

“Він не жартував. Він мав на увазі саме це. Якщо успіх, зрештою, вимірюється присутністю певних людей у вашому житті та якістю вашої уваги до них, то я вже маю необхідний матеріал. Моя дружина. Моя донька. Кілька старих друзів. Тіло, яке досі бігає вздовж річки вранці. Самі ранки”, – висловився автор матеріалу.

Інші цікаві матеріали

Раніше УНІАН повідомляв, що у 80-роках це жіноче ім’я було надзвичайно популярним, але сьогодні майже зникло. Йдеться про ім’я Рената, яке увійшло до списку найпоширеніших імен для дівчаток у 1965 році.

Також повідомлялося, що у США 91-річна жінка не відповідала на дзвінки, чим налякала рідних. Згідно з аудіозаписом, отриманим ЗМІ, поліція знайшла жінку в її спальні, де вона грала у відеоігри.