Астрофотограф зафіксувала рідкісну потрійну форму Чумацького Шляху

Фотограф провела ніч на засніженій вершині, щоб зафіксувати рідкісну потрійну арку Чумацького Шляху.

Астрофотограф Анхель Фукс провела ніч на вершині гори Дент-д’Ерен, що знаходиться на межі Італії та Швейцарії поруч із масивом Маттерхорн, щоб зафіксувати рідкісне астрономічне явище – так звану потрійну галактичну арку. Про це повідомляє PetaPixel.

Висота вершини становить майже 14 000 футів (близько 4260 метрів). Під час зйомки температура опускалася до мінус 28 градусів Цельсія (мінус 18 градусів за Фаренгейтом). Фукс заздалегідь спланувала експедицію, оскільки такі умови вимагають ретельної підготовки та координації.

Фотограф зазначає, що подвійна дуга Чумацького Шляху видна з Землі лише в обмежений період року, приблизно під час рівнодення. При цьому можливість спостерігати одночасно зимову та літню дуги в одну ніч є вкрай рідкісною.

Фукс вперше зацікавилася цим явищем кілька років тому, коли зрозуміла його структуру та особливості. Раніше вона вже намагалася зняти його з висоти близько 3000 метрів, і той результат отримав широку увагу. Однак з часом вона вирішила піднятися вище, щоб отримати темніше небо та чистіші умови для зйомки.

За словами фотографа, вершина Дент-д’Ерен є складною і рідко відвідуваною навіть досвідченими альпіністами, особливо взимку та вночі. Вона зазначає, що умови високогірної зйомки та астрономічної фотографії часто несумісні через різне обладнання та вимоги.

Для реалізації проєкту Фукс працювала разом із гірським гідом Ріхардом Ленером. Вони організували підйом за допомогою вертольота, який доставив їх на вершину гори.

З собою фотограф взяла спеціалізоване обладнання: астромодифіковану камеру Nikon Z6 II, об’єктив Nikkor Z 20mm f/1.8 і трекер руху зірок Benro Polaris. Також вона використовувала спальний мішок, розрахований на температуру до мінус 30 градусів, альпіністські черевики з кішками, страхувальну систему та додаткове тепле спорядження.

Фукс підкреслює, що на вершині використовувалася система страховки, оскільки пересування поза наметом вимагало постійного кріплення через небезпеку снігових карнизів.

Експедиція супроводжувалася значними ризиками, включаючи можливу неможливість повернення вертольота через погодні умови. За словами фотографа, це стало причиною того, що вона не відразу розповіла про плани близьким.

Перед експедицією Фукс провела акліматизацію на горі Дент-д’Еренс на кордоні Італії та Швейцарії і тестувала обладнання. Під час підготовки вона зіткнулася з технічною проблемою: камера записала серію знімків, але файли не збереглися на карті пам’яті, що виявилося пов’язано з особливостями роботи бездзеркальних камер за екстремально низьких температур. Після перезавантаження пристрою проблему було вирішено, але фотографка зазначила необхідність постійної перевірки результатів зйомки.

Фотограф заздалегідь склала детальний план ночі, включаючи часові вікна для зйомки різних етапів освітлення: заходу сонця, “синьої години”, астрономічних фаз і періодів видимості різних структур Чумацького Шляху.

У першій половині ночі була зафіксована зимова дуга Чумацького Шляху, у другій – літня дуга, яка вважається більш відомою, оскільки включає центр галактики і відрізняється високою щільністю зірок.

Під час аналізу знімків Фукс виявила третій елемент, що не належить безпосередньо до Чумацького Шляху. Це було слабке овальне світіння у напрямку, протилежному до Сонця.

Це явище називається gegenschein (протисвіт) – слабке світіння, що виникає через розсіювання сонячного світла міжпланетним пилом. Воно спостерігається вкрай рідко і майже не фіксується на фотографіях. Фукс зазначає, що його присутність була помітна вже в необроблених даних.

Таким чином, підсумкове зображення включило відразу три компоненти: зимову та літню дуги Чумацького Шляху, а також gegenschein, що й сформувало рідкісну потрійну галактичну арку.

Після повернення фотограф провела тривалий етап обробки матеріалу. За її словами, робота над зображенням зайняла близько 40 годин.

Фукс також зазначає, що подібні спостереження стають дедалі рідкіснішими через світлове забруднення, особливо в Європі, де для отримання темного неба доводиться підніматися на значну висоту.

Після завершення проєкту фотограф поділилася результатом із родиною, яка спочатку з побоюванням сприйняла експедицію, але пізніше висловила бажання отримати друковану версію зображення.

Унікальні астрологічні явища

Раніше суперкомп’ютер NASA Pleiades отримав нові дані про хмару Оорта – величезну теоретичну сферичну оболонку з крижаних об’єктів, яка оточує нашу Сонячну систему. Протягом тривалого часу зовнішній вигляд хмари Оорта був невідомий, однак нові дослідження свідчать про те, що вона може мати не таку просту сферичну форму, як вважалося раніше.

Також вчені виявили, що скупчення зірок на небі може приховувати у своєму серці таємницю – рій із понад 100 чорних дір, кожна з яких важить у 20 разів більше за масу Сонця. Йдеться про зоряне скупчення Паломар 5, яке простягається на 30 000 світлових років і розташоване на відстані приблизно 80 000 світлових років.