10 хитрих висловлювань “хронічних брехунів”

Патологічні брехуни часто застосовують схожі мовні прийоми – від заперечення очевидного до перекладання провини на співрозмовника.

Більшість людей є набагато чеснішими, ніж це зазвичай вважається. Проте існує невелика група так званих “хронічних брехунів”, які постійно вдаються до обману заради уваги, вигоди або самоствердження. На думку психологів, таких осіб часто можна впізнати за характерними фразами, які вони використовують у повсякденному спілкуванні, пише Your Tango.

Згідно з думкою психологів, брехуни часто намагаються дистанціюватися від власного обману, роблячи його настільки абсурдним, що нібито ніхто при здоровому глузді не міг би таке вигадати.

Ця фраза часто використовується для емоційного тиску. Замість того, щоб відповісти на незручне запитання, людина намагається змусити співрозмовника сумніватися у власних підозрах.

Один із найпоширеніших прийомів газлайтингу. Брехун заперечує свої слова або дії, навіть якщо вони очевидні, намагаючись створити плутанину та змусити інших сумніватися у своїй пам’яті.

Хронічні брехуни часто зменшують значення своїх вчинків. Навіть коли обман викрито, вони переконують інших, що проблема перебільшена.

Коли брехня стає очевидною, людина може спробувати змінити зміст своїх попередніх слів, стверджуючи, що її неправильно зрозуміли.

Дослідження, опубліковане в журналі Nature Neuroscience, показало, що чим частіше людина бреше, тим легше їй стає це робити в подальшому.

Психологи зазначають, що патологічні брехуни часто перебільшують або драматизують події свого життя. Тому вони регулярно підкреслюють правдивість своїх історій, намагаючись переконати співрозмовників.

Багато хронічних брехунів вважають себе жертвами обставин і прагнуть отримати схвалення або співчуття від інших. Саме тому вони можуть вимагати вдячності навіть тоді, коли їхня поведінка викликає сумніви.

Через велику кількість вигаданих історій брехуни часто заплутуються у власних версіях подій. Коли їх ловлять на суперечностях, вони намагаються виправитися подібними фразами.

Ще одна характерна ознака – показна байдужість після викриття. Замість пояснень людина може закочувати очі, переводити тему або демонструвати повну незацікавленість.

Коли брехуна викривають, він часто переходить у наступ і починає звинувачувати співрозмовника. Замість пояснення власних дій увага переноситься на того, хто поставив незручне запитання.