Незабаром люди зможуть витрачати в космосі значно більше часу, і ось чому.

Ця космічна станція дозволить людям жити в космосі без втрати кісткової та м’язової маси.

На горизонті з’являються космічні станції зі штучною гравітацією, які нададуть можливість людям досліджувати глибини Сонячної системи. Американська компанія Vast працює над великим орбітальним житловим модулем, що створюватиме імітацію гравітації за допомогою доцентрової сили.

Це дозволить людям тривалий час перебувати в космосі без серйозних наслідків невагомості, відкриваючи можливості для тривалих місій на Марс і далі, повідомляє The Telegraph.

Том Шеллі, віце-президент з залучення приватних екіпажів у Vast, зазначив: “Космічні станції зі штучною гравітацією дозволяють нам досліджувати все більш віддалені куточки космосу”.

Однією з проблем, з якими стикаються люди в космосі, є втрата кісткової та м’язової маси через побічні ефекти життя в умовах мікрогравітації. Але якщо створити станцію зі штучною гравітацією, ви зможете жити в тому ж гравітаційному середовищі, що й на Землі. Теорія стверджує, що тоді можна буде проводити більше часу в космосі – і, отже, досліджувати його глибше й далі.

Він додав: “По суті, наша мета – це “збереження життя людей””.

Як це працює

Концепцію обертової антигравітаційної космічної станції вперше висунув російський вчений-ракетник Костянтин Ціолковський, а згодом її активно підтримував німецько-американський піонер космонавтики Вернер фон Браун.

Принцип роботи полягає в тому, що під час обертання станції виникає відцентрова сила, яка притискає астронавтів до підлоги. При правильно підібраній швидкості це відчуття не відрізняється від планетарної гравітації.

Зараз астронавти на орбітальних станціях, таких як Міжнародна космічна станція, перебувають в умовах мікрогравітації і парять у повітрі, оскільки корабель постійно знаходиться в стані вільного падіння навколо Землі. На більш далеких космічних місіях – наприклад, до Місяця – астронавти відчувають справжню невагомість.

Життя без гравітації є вкрай шкідливим для здоров’я: воно призводить до втрати кісткової та м’язової маси, ослаблення серцевого м’яза, змін імунної системи, а також проблем із зором і когнітивними функціями.

Космічні агентства десятиліттями розглядали ідею створення гравітації шляхом обертання станцій – щоб уникнути цих проблем зі здоров’ям, – проте до нещодавнього часу вона залишалася в царині наукової фантастики. Ця концепція була досліджена у фільмі “Космічна одіссея 2001 року”.

Зараз над антигравітаційними системами працює кілька компаній. Минулого року російська державна ракетна корпорація “Енергія” представила проект космічної бази, яка обертатиметься зі швидкістю п’ять обертів на хвилину, створюючи відцентрову силу, що імітує 50% земного тяжіння.

Плани Vast – Haven-1, Haven-2 і станція з гравітацією

Vast має намір запустити свій перший житловий космічний модуль Haven-1 наступного року, а повноцінна космічна станція Haven-2 повинна почати роботу до 2030 року. Після цього компанія розпочне створення станції зі штучною гравітацією – на це, за її оцінками, піде десять років і більше.

Станція розрахована на екіпаж із 40 осіб і створюватиме штучну гравітацію, обертаючись зі швидкістю 3,5 оберта на хвилину. “Ідея полягає в тому, щоб вивести ці станції значно далі в Сонячну систему”, – додав Шеллі. Це розраховано на дуже довгий термін – ми говоримо про десятиліття і більше. Це скоріше власна мета нашої компанії, а не спроба досягти цілей, поставлених державними агентствами.

Але перш ніж запустити станцію для створення штучної гравітації, потрібно навчитися її будувати та експлуатувати – саме цьому й присвячені Haven-1 та Haven-2, як йдеться в матеріалі. Джед Маккалеб, засновник Vast, заявив, що хоче дати мільйонам людей можливість жити в Сонячній системі – дозволяючи цивілізації розвиватися і одночасно зберігаючи Землю.

Хто полетить першим

Говорячи про те, ким можуть бути перші мешканці, Шеллі зазначив: “Haven-1 і Haven-2 – це насамперед наукові платформи. Можливо, туди полетить приватна особа, але це буде людина з певною науковою програмою. Є заможні люди, які шукають наступний розділ, наступний виклик у своєму житті. У них є фінансові ресурси, щоб взятися за цю унікальну пригоду, і вони хочуть вкласти свій час та сприяти розвитку людських можливостей”.

Це трохи схоже на новий Еверест. Для когось це пункт зі списку бажань, але поверх цього ми накладаємо науку, яка дійсно цінна для життя і здоров’я на Землі.

Наприклад, зараз ведеться багато роботи зі стовбуровими клітинами, з вирощуванням кристалів білка – і приватні особи можуть робити свій внесок: надавати дані, віддавати своє тіло на дослідження та поповнювати біометричні бази даних, які вивчають, як люди різних типів реагують на умови космосу.

NASA і Стенфордський університет розробили концепцію обертової космічної станції ще в 1975 році – вона отримала назву Stanford Torus. Кільцеподібна станція діаметром понад 1,6 кілометра була розрахована на 10 000 постійних мешканців.

У 2011 році NASA також розпочало розробку обертової кільцевої станції Nautilus-X, однак проєкт було закрито через бюджетні обмеження.

Раніше УНІАН повідомляв, що атмосферу Марса навчилися перетворювати на кисень.