Вчені виявили на Марсі ефект, який вважали неможливим – атмосфера Червоної планети стискається, як тюбик зубної пасти.

Сонячна буря сприяла виявленню загадкового стиснення плазми на висоті 200 кілометрів.

Міжнародна команда дослідників оголосила про виявлення на Марсі так званого ефекту Звана-Вульфа (Zwan-Wolf effect) — явища, яке раніше спостерігали лише в умовах сильних магнітних полів. Це відкриття стало несподіваним, оскільки Червона планета не має глобальної магнітосфери, необхідної для виникнення такого процесу, повідомляє LiveScience.

Вчені вперше зафіксували на Марсі ефект Звана-Вульфа — процес, під час якого заряджені частинки плазми стискаються вздовж магнітних структур. На Землі це явище відоме з 1976 року і пов’язане з магнітосферою планети, яка захищає її від сонячної радіації.

Дослідники тривалий час вважали, що такий механізм не може існувати на Марсі. На відміну від Землі, ядро Червоної планети давно охололо, тому вона не має глобального магнітного поля, здатного підтримувати подібні процеси.

Нові дані були зібрані орбітальним апаратом NASA MAVEN під час потужного коронального викиду маси з Сонця наприкінці 2023 року. Тоді апарат зафіксував незвичні коливання у верхніх шарах атмосфери Марса.

“При аналізі даних, я раптом помітив деякі дуже цікаві коливання. Я б ніколи не здогадався, що це буде такий ефект”, — зазначив провідний автор дослідження, опублікованого в журналі Nature, планетолог Крістофер Фаулер.

На Марсі ефект виникає не в магнітосфері, як на Землі, а в іоносфері — верхньому шарі атмосфери, насиченому іонізованим газом або плазмою. Дослідники зафіксували його на висоті 200 кілометрів над поверхнею планети.

“Ніхто не очікував, що цей ефект може навіть статися в атмосфері. Ось що робить це ще більш захоплюючим”, — підкреслив Фаулер.

Автори дослідження вважають, що марсіанська версія ефекту Звана-Вульфа пов’язана з локальними магнітними полями, які формуються на межі взаємодії сонячного вітру з плазмою іоносфери. Потужна сонячна буря посилила явище настільки, що його вдалося помітити серед даних MAVEN.

Науковці вважають, що цей процес може відбуватися на Марсі постійно. Якщо це припущення підтвердиться, відкриття допоможе краще зрозуміти, як космічна погода впливає на атмосферу планети, роботу орбітальних апаратів, системи зв’язку та рівень радіації на поверхні.

Співавторка дослідження Шеннон Каррі підкреслила, що вивчення взаємодії між Сонцем і Марсом є важливим для майбутніх дослідницьких місій. За її словами, розуміння таких процесів допоможе краще підготуватися до тривалої присутності людини на Червоній планеті.

Результати дослідження також відкривають можливість пошуку подібного явища на інших об’єктах Сонячної системи. Вчені вважають, що ефект Звана-Вульфа може існувати в атмосферах Венери або навіть на Титані — найбільшому супутнику Сатурна.

Нещодавно марсохід Perseverance зупинився на схилах кратера Єзеро на Марсі і зробив нове “селфі”. На нього потрапив не тільки ровер, а й скелясті стрімчаки і схили, що продуваються вітрами та простягаються по суворому ландшафту Червоної планети.