Сонце встановило новий рекорд: вчені роз’яснили, чому радіосплеск тривав 19 днів.

Явище підтримали три корональні викиди маси з однієї області зірки.

Астрономи зафіксували найдовший в історії радіосплеск типу IV на Сонці, який тривав без перерви 19 днів. Це майже в чотири рази довше за попередній рекорд, що становив п’ять днів, повідомляє Universe Today.

Радіосплески типу IV виникають, коли електрони потрапляють у магнітні поля Сонця і випромінюють радіохвилі під час свого руху. Зазвичай такі явища тривають від кількох годин до кількох днів. Проте в серпні 2025 року сигнал не згасав майже три тижні, що змусило дослідників шукати причини цієї аномалії.

Для вивчення цього явища науковці об’єднали дані чотирьох космічних апаратів. У дослідженні, опублікованому в The Astrophysical Journal Letters, були використані спостереження місій STEREO, Parker Solar Probe, Wind і Solar Orbiter.

Жоден із космічних апаратів не зміг спостерігати подію від початку до кінця. Через обертання Сонця кожен з зондів фіксував лише окремі етапи сплеску, тому повну картину вдалося відтворити лише після об’єднання всіх даних.

Аналіз показав, що джерелом випромінювання стала велика магнітна структура у зовнішній атмосфері Сонця, відома як хелметовий потік. Це область, де лінії магнітного поля піднімаються від поверхні зорі і простягаються далеко в космос.

Дослідники виявили, що потік підтримували три корональні викиди маси, які сталися в тій самій області майже один за одним. Вони постійно підживлювали магнітну пастку енергією, що дозволило їй існувати значно довше, ніж зазвичай.

Вчені підкреслюють, що розуміння механізмів таких тривалих сонячних подій має практичне значення. Подібні магнітні структури можуть бути пов’язані з потоками заряджених частинок, які здатні впливати на супутники, космічні апарати та системи зв’язку.

Науковці сподіваються, що нові дані допоможуть точніше прогнозувати космічну погоду. Це дозволить краще захищати космічну інфраструктуру та майбутні пілотовані місії від наслідків сонячної активності.

Раніше повідомлялося, що міжнародна група науковців за допомогою орбітального апарату NASA MAVEN вперше зафіксувала на Марсі ефект Звана-Вульфа — загадкове стиснення заряджених частинок плазми, яке раніше вважалося неможливим для цієї планети. Відкриття стало несподіванкою для планетологів, адже Червона планета не має власної глобальної магнітосфери, а саме явище утворилося в іоносфері на висоті 200 кілометрів внаслідок взаємодії потужної сонячної бурі з локальними магнітними полями.