Конференція ICHEP 2026 – Росія підтримує міжнародну конференцію з фізики, незважаючи на зв’язки з ФСБ та військово-промисловим комплексом.

Автор Борис Гриньов Директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, академік НАНУ, представник України в CERN

На початку липня в Бразилії відбудеться Міжнародна конференція з фізики високих енергій ICHEP 2026 — подія, яку в галузі фізики елементарних частинок часто порівнюють із Венеційською бієнале у світі мистецтва.

Цього тижня стало відомо, що російський Об’єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД) виступить «платиновим спонсором та експонентом» конференції. Більше того, представник цього інституту офіційно увійшов до міжнародного організаційного комітету заходу.

Це викликає занепокоєння, оскільки ОІЯД — це не просто наукова установа. Вона співпрацює з ФСБ та бере участь у військових проектах Росії. Подібна ситуація з рішенням про повторне відкриття російського павільйону на Венеційській бієнале 2026 року викликала протести, заклики до виключення, загрози втрати фінансування з боку ЄС та публічні демонстрації під час виставки.

Для ICHEP 2026 такого обговорення не відбувається, незважаючи на пряму співпрацю ОІЯД із організаціями, пов’язаними з військовою екосистемою Росії. Це залишилося непоміченим. Деякі колеги-вчені з міжнародного наукового комітету навіть не знали про цю ситуацію.

Дубна й ракети «Радуга»: прямий зв’язок із терором

Для тих, хто не знайомий з ОІЯД, це наукова організація, розташована в Дубні, за 110 км на північ від Москви. Важливо зазначити, що її заснували ще структури держбезпеки Радянського Союзу. Наразі вона є частиною єдиного організму російського ВПК разом із заводами з виробництва ракет, продукція яких використовується для обстрілів України.

ОІЯД також сприяє підготовці фахівців для російських військових підприємств, таких як Конструкторське бюро ракет «Радуга» та його виробничий завод у Дубні, які виготовляють ракети Х-101, що тероризують цивільне населення України і навіть кілька разів порушували повітряний простір НАТО.

У серпні 2025 року президент Володимир Зеленський ухвалив санкції проти ОІЯД. Однак українські санкції не були підтримані нашими партнерами, а сам факт санкцій щодо ОІЯД та його військової діяльності не отримав широкого розголосу в публічному просторі ні в Україні, ні за кордоном. Це дозволило вченим ОІЯД продовжувати участь у міжнародних наукових проектах, публікуватися в міжнародних журналах та подорожувати світом для навчання й отримання інформації про нові технології, якою потім діляться з колегами з проєктно-конструкторського бюро «Радуга», що спеціалізується на розробці та виробництві крилатих ракет. Це типова російська схема обходу санкцій.

Напівзаходи та ширший контекст ізоляції

Ніякої «великої російської науки» не існує: експерти розповіли чому

Слід визнати, що для російських науковців з ОІЯД ситуація не є зовсім позитивною. Вони мають обмежений доступ до лабораторій у Франції, Німеччині та США. Проте вони присутні в Європейському центрі ядерних досліджень (CERN), що дозволяє їм та їхнім родинам отримувати європейські візи, хоча згадки про ОІЯД виключені з наукових публікацій експериментів на Великому адронному колайдері в CERN. Із 2022 року їх усунули від виконання важливої ролі членів організаційних комітетів більшості великих міжнародних конференцій у галузі фізики елементарних частинок.

Участь у конференції ICHEP 2026, та ще й у ролі не рядового учасника, а спонсора та члена оргкомітету, дозволяє ОІЯД відновити свою репутацію, а через нього й російській державі надати певну форму наукової легітимності або «м’якої сили», незважаючи на війну.

Нещодавно аналогічні рішення у спорті та культурі викликали широкий резонанс. Наприклад, рішення Міжнародної федерації фехтування зняти дискваліфікацію з російських та білоруських спортсменів, реінтеграція цих країн у гімнастику та згадане відкриття російського павільйону у Венеції. Ці кроки викликали цілком обґрунтовані побоювання: спорт і мистецтво ніколи не бувають повністю відокремленими від геополітики. Вони є інструментами впливу, а повернення росіян на міжнародні майданчики сприяє нормалізації агресії. Ось чому нам потрібно критично ставитися до цих рішень.

Хоча спорт і мистецтво можуть бути мобілізовані під час війни, їхній вплив на успіх воєнних зусиль залишається непрямим. На противагу цьому наука діє на зовсім іншому рівні — такому, який менш помітний для публічних дебатів, проте безпосередньо формує ефективність, точність і стратегічний радіус дії сучасних збройних сил.

Наукові дослідження визначають технологічні можливості, економічну силу, кібербезпеку, військовий розвиток і навіть наративи прогресу та легітимності. Попри це, наука занадто часто відсутня в публічних розмовах про конфлікти та їхній вплив. З цієї причини сьогодні вкрай важливо переключити частину нашої уваги саме на науку.

Що має зробити Україна?

Важливо говорити про цю приховану колаборацію, щоб такі дії не залишалися в тіні. І щоб не стало звичною практикою запрошувати на міжнародні наукові заходи вчених, які беруть участь у російських програмах розроблення зброї. Особливо в галузі фізики елементарних частинок, де українські вчені протягом багатьох років відігравали помітну роль і де наші голоси мають значення. Київ є одним із небагатьох місць у світі, яке двічі приймало цю величезну міжнародну конференцію ICHEP — 1959 та 1970 року.

Можливо, нам варто нагадати нашим бразильським колегам, що саме вчений, який народився в Україні, Гліб Ватагін, започаткував роботу в цій галузі у Бразилії, хоча росіяни люблять вважати його своїм і намагаються привласнити його ім’я.

Тінь ФСБ над європейською наукою: кейс De Gruyter Brill

Вкрай важливо, щоб не лише Україна, а й її партнери нарешті зрозуміли, що продовження міжнародної наукової співпраці з ОІЯД безпосередньо вигідне російським військовим — це можна побачити в численних удосконаленнях ракет Х-101 та збільшенні їхнього виробництва, про що широко повідомляли в українській та міжнародній пресі. Розуміння того, як наукова співпраця, конкуренція та контроль функціонують на світовій арені, може дати глибше уявлення про реальний баланс сил у сучасному світі — далеко поза межами того, що безпосередньо видно на стадіонах чи у виставкових залах.

А ті науковці, які планують поїхати до Бразилії в Натал у липні, повинні чітко знати: цей захід має непроханого «слона в кімнаті» — військову екосистему Росії, представлену російським інститутом.