Як алгоритми соціальних мереж живлять страх – Ювал Ной Харарі підкреслив, що алгоритми Facebook, X та TikTok налаштовані на залучення уваги.

Історик зазначив, що платформи оптимізували свої системи для залучення користувачів, а не для пошуку істини.

Ізраїльський історик Ювал Ной Харарі вважає, що соціальні мережі змінили спосіб, яким інформація та довіра поширюються в суспільстві. За його словами, алгоритми цифрових платформ навчилися утримувати увагу людей через страх, гнів і ненависть. В результаті, дослідник переконаний, світова політика та суспільство опинилися в стані постійного емоційного збудження.

Американський журналіст Езра Кляйн, з яким спілкувався Ювал Ной Харарі в подкасті The Ezra Klein Show, розмірковував про вплив цифрових технологій на формування суспільних наративів. На його думку, з якою погодився Харарі, сучасний світ переживає кризу лібералізму, а соціальні мережі та алгоритми медіа відіграють у цьому процесі важливу роль.

Харарі зазначив, що значна частина людей втратила довіру до традиційних інституцій. Вони скептично ставляться до урядів, медіа, науки та університетів, водночас довіряючи алгоритмам, які формують їхню інформаційну стрічку.

“Справа не в тому, що довіра повністю зникла з їхнього розуму чи світу. Вона перемістилася від людей до алгоритмів,” — підкреслив Харарі.

Він також звернув увагу на принципи роботи алгоритмів найбільших соціальних платформ, зокрема Facebook, X та TikTok. За його словами, протягом останніх десятиліть їхнім основним завданням було не формування довіри чи пошук істини, а максимізація залучення користувачів.

Харарі пояснив, що алгоритми фактично експериментували на мільярдах людей, намагаючись з’ясувати, які емоції змушують користувачів довше залишатися на платформі та активніше взаємодіяти з контентом. Найефективнішими для цього виявилися страх, ненависть, гнів і жадібність.

На думку історика, саме тому цифрові платформи заповнюють інформаційний простір контентом, який викликає сильні емоційні реакції. Це створює середовище постійного психологічного напруження та збудження.

Харарі зазначив, що певний рівень емоційного збудження може бути корисним, однак людина не здатна залишатися в такому стані постійно. Він підкреслив, що організм за тривалого перевантаження врешті-решт “виснажується і гине.”

“Мені здається, що весь світ перебуває у стані надмірного збудження,” — підсумував Харарі.

Паралельно в кількох країнах ЄС обговорюють можливість запровадження загальної заборони на користування соцмережами для дітей до 16 років через те, що діти втрачають спокій і концентрацію. Проте одним з основних питань залишається механізм перевірки віку.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн раніше заявила, що новий застосунок ЄС для перевірки віку вже технічно готовий і незабаром буде доступний для використання. За її словами, у платформ “більше немає виправдань” для недостатнього захисту дітей в інтернеті.