Чому неандертальці зникли, а Homo sapiens вижили – вчені пояснили, що сприяло виживанню людей.

Можливо, групи перших людей були більш тісно пов’язані між собою.

Дослідники з Університету Монреаля та Кембриджського університету пояснили, чому сучасні люди змогли вижити, коли неандертальці зникли. Хоча простого пояснення не існує, вони вважають, що виявили ключову різницю, повідомляє Science Alert.

Автори стверджують, що люди витіснили неандертальців не завдяки кращим когнітивним здібностям або фізичним характеристикам. Згідно з моделями, які були розроблені вченими, ранні Homo sapiens вижили, оскільки їхні групи, ймовірно, були більш тісно пов’язані, ніж групи неандертальців.

Протягом 35-65 тисяч років тому Європа пережила період значних кліматичних змін. У цей час на континент прибули перші Homo sapiens, які раніше мешкали в Африці. Це призвело до зіткнення двох ліній ранніх людей.

Щоб зрозуміти можливі наслідки, автори дослідження створили кілька моделей, подібних до тих, що використовуються в екологічній біології для картування придатних місць існування видів. Вони включили дані про географічні області, зміни клімату та археологічні знахідки.

Вчені виявили, що території, які найкраще підходили для життя неандертальців, були менш пов’язані між собою, ніж території, населені Homo sapiens.

“Ці зв’язки виконують роль захисної мережі. Вони дозволяють обмінюватися інформацією про ресурси та міграції тварин, формувати партнерські відносини та отримувати тимчасовий доступ до інших територій у випадку кризи”, — зазначив автор дослідження Аріан Берк з Університету Монреаля.

Геномні дані підтверджують думку про те, що неандертальці жили в Європі в менших популяціях, ніж давні сапієнси. Деякі вчені навіть висунули гіпотезу, що різке зменшення чисельності неандертальців призвело до зниження генетичного різноманіття, що, можливо, сприяло їхньому занепаду.

Якщо неандертальці дійсно існували в невеликих розрізнених групах, вони могли бути більш вразливими до негативних наслідків кліматичних змін.

“Неандертальці, які мешкали в Західній і Південно-Східній Європі, були пов’язані між собою лише опосередковано, оскільки відстані між ними були досить великими”, — зазначили вчені.

Моделювання вчених також показало, що регіони, де жили неандертальці та сапієнси, майже не перетиналися, що послаблює аргумент про конкуренцію. Регіони проживання видів у різні періоди перетиналися приблизно на 5%, але навіть це могло мати важливе значення в майбутньому.

Деякі вчені вважають, що неандертальці та сапієнси активно схрещувалися, що призвело до повного поглинання одного виду іншим. У геномі сучасних людей міститься приблизно 1-4% ДНК неандертальців.

Вчені визнають, що причини вимирання неандертальців могли варіюватися в різних регіонах Європи. Їхнє моделювання базується на фрагментарному палеонтологічному літописі, але може вказувати на райони з вищою щільністю населення, ніж інші.

“Можливо, наприклад, що сапієнси відіграли активнішу роль у вимиранні та/або генетичній асиміляції неандертальців у Західній Європі, де їхні основні ареали перетинаються”, — додали дослідники.

Раніше вчені провели дослідження мозку людей і порівняли його з мозком неандертальця. В результаті вони дійшли висновку, що Homo sapiens пережили своїх родичів не завдяки більш розвиненому мозку.