З обертанням Землі відбувається щось “незвичайне”: такого не траплялося 3,6 мільйона років.

Зміна клімату сповільнює обертання Землі.

У процесі танення полярних льодових щитів і льодовиків через зміну клімату, вода, яка раніше була замкнена у високих широтах, потрапляє в океани і розширюється до екватора. Це призводить до переміщення маси від полюсів Землі та уповільнює її обертання.

Тривалість доби ніколи не була абсолютно стабільною. Обертання Землі постійно коригується гравітаційним впливом Місяця, процесами в глибинах планети та змінами в атмосфері. Проте команда з Віденського університету та Цюрихського технологічного інституту звернулася до геологічного минулого, щоб з’ясувати, чи відбувалися раніше подібні зміни до нинішніх темпів.

Щоб заглянути в минуле на мільйони років, дослідники скористалися скам’янілими залишками одноклітинного морського організму, що жив на дні океану, відомого як бентосні форамініфери. Хімічний склад їхніх раковин фіксує давні зміни рівня моря. Аналізуючи ці зміни, вчені можуть обчислити, як змінювалося обертання Землі.

Спеціально розроблений алгоритм машинного навчання дозволив їм зробити надійні висновки на основі матеріалів, що відносяться до пізнього пліоцену, 3,6 мільйона років тому. І протягом цього періоду сучасні показники значно вирізняються.

Сучасна швидкість збільшення тривалості доби, викликана зміною клімату, становить 1,33 мілісекунди за століття – це може здаватися незначним. Але, враховуючи задіяні сили, перерозподіл маси є колосальним.

“Така зміна тривалості доби вимагає вражаючого перерозподілу маси: близько 1000 гігатонн, що переміщуються від полюсів до океанів. Щоб уявити це, подумайте про суцільний куб льоду, що розташований над Нью-Йорком. Його висота становитиме 10 км, що вище за Еверест”, – зазначає професор Бенедикт Соджа з Цюрихського технологічного інституту, співавтор дослідження.

Щодо енергії, необхідної для такої зміни, доктор Мостафа Кіані Шахванді з Віденського університету, провідний автор дослідження, підкреслює, що “зміна енергії обертання Землі еквівалентна землетрусу магнітудою 9,0”. Не в сенсі руйнування, а в сенсі сили планетарного масштабу.

“Хоча мілісекунда може здаватися незначною, цей ефект має критичне значення для надточної синхронізації, необхідної для навігації GPS на Землі та навігації космічних апаратів у Сонячній системі”, – додає Соджа.

Раніше УНІАН повідомляв, коли на Землі можуть настати 25-годинні доби. Найбільш відомі оцінки вказують на часову шкалу близько 200 мільйонів років, за умови, що система Земля-Місяць продовжить еволюціонувати в тому ж напрямку.