Європа активно руйнує дамби, мости та шлюзи на ріках

Європа масово зносить дамби, мости та шлюзи на річках

У європейських країнах у 2025 році було демонтовано понад 600 дамб, шлюзів та інших бар’єрів на річках. Це дозволило відновити природний потік понад 3740 кілометрів водних шляхів. Про це повідомляє The Guardian, посилаючись на щорічний звіт Dam Removal Europe.

Мова йде не лише про великі дамби, а й про старі шлюзи, водозливи, мости та інші невеликі споруди, які роками перешкоджали течії річок і міграції риби. Багато з них давно не використовувалися.

У звіті зазначено, що за рік у Європі було демонтовано щонайменше 603 бар’єри – це на 11% більше, ніж у 2024 році. Таким чином, 2025 рік став п’ятим поспіль рекордним роком за кількістю прибраних споруд на річках.

Одним із прикладів є демонтаж старої дамби на річці Мелса в Ісландії. Раніше вона забезпечувала електроенергією ферму, але давно не функціонувала і продовжувала заважати міграції риби.

“Вона не виробляла електроенергію; у старій електростанції жили вівці”, – зазначив інженер компанії CBEC Хеміш Моір.

Це стало першим офіційним випадком демонтажу дамби на річках Ісландії.

Найбільше бар’єрів у 2025 році прибрали у Швеції – 173 споруди. Наступними йдуть Фінляндія з 143 демонтажами та Іспанія, де знесли 109 об’єктів. У Великій Британії демонтували 35 бар’єрів.

Експерти пояснюють, що багато старих дамб втратили своє первісне призначення, але продовжують завдавати шкоди екосистемам. Вони блокують міграцію риби, змінюють температуру води, заважають перенесенню осаду та впливають на стан флори й фауни.

За оцінками екологів, популяції мігруючих прісноводних риб у Європі зменшилися приблизно на 75% з 1970 року, а однією з причин є саме фрагментація річок. При цьому експерти підкреслюють, що демонтаж дамб потребує ретельного аналізу, оскільки деякі штучні бар’єри також можуть стримувати поширення інвазивних видів.

Згідно з даними дослідників, на річках Європи наразі існує понад мільйон різних бар’єрів, а десятки тисяч з них вважаються застарілими або непотрібними.

Після набуття чинності у 2024 році нового закону ЄС про відновлення природи країни Європейського Союзу мають відновити 25 тисяч кілометрів річок із вільною течією до 2030 року.

Формування нових екосистем

Раніше доктор біологічних наук, професор і завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко повідомив, що на території колишнього Каховського водосховища були виявлені червонокнижні рослини та десятки видів рідкісних птахів. Після підриву російськими окупантами греблі Каховської ГЕС на цьому місці швидко формується нова унікальна екосистема.

У лютому еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс у своїй колонці для видання Forbes розповів про унікальну екосистему, приховану в масиві Арабіка на Західному Кавказі. За його словами, печера Верьовкіна є однією з найглибших та найнебезпечніших у світі. Максимальна глибина цієї печери становить 2212 метрів. Щоб дослідники досягли її повної глибини, знадобилися десятиліття і майже 30 експедицій.

Схожі публікації
2 коментарів
  1. Олексій К. каже

    Це викликає занепокоєння, адже руйнування інфраструктури може мати серйозні наслідки для екосистем і безпеки людей. Потрібен збалансований підхід до таких змін.

    1. Олександр Гончар каже

      Ви абсолютно праві. Важливо враховувати екологічні та соціальні наслідки, впроваджуючи проєкти з руйнування інфраструктури, щоб забезпечити безпеку людей і збереження природи. Збалансований підхід — ключ до сталого розвитку.

Залишити відповідь