Сонячна буря 1859 року була настільки сильною, що телеграф функціонував без акумуляторів.

Схожа подія сьогодні може коштувати США до 2,6 трильйона доларів.

В кінці серпня та на початку вересня 1859 року Земля пережила серію геомагнітних збурень, найбільш інтенсивні з яких відбулися 1 та 2 вересня. Цей випадок вважається найекстремальнішою магнітною бурею в історії спостережень, повідомляє spacedaily.com. Він викликав струми в телеграфних мережах по всій Північній Америці, Європі, а також у деяких регіонах Австралії та Азії. Оператори на деяких станціях отримали удари електричним струмом. Інші спостерігали, як загоряється папір, а з їхнього обладнання вилітають іскри. Кілька телеграфних станцій згоріли.

Що насправді сталося під час бурі

Подія Каррінгтона отримала свою назву від Річарда Каррінгтона, англійського астронома-аматора, який вранці 1 вересня, малюючи сонячні плями зі своєї приватної обсерваторії в Сурреї, став свідком раптового спалаху білого світла, що виходив з однієї з груп плям. Спалах тривав приблизно п’ять хвилин.

Цей спалах супроводжувався хмарою намагніченої плазми, яка стиснула магнітне поле Землі, дозволила плазмі проникнути в магнітосферу і викликала найпотужнішу геомагнітну бурю в історії спостережень.

Видимі полярні сяйва досягали 18 градусів широти, неподалік від Панами. Жителі північного сходу США могли читати газети при світлі неба. Струми на телеграфних лініях були настільки стабільними й односпрямованими, що оператори з Бостона та Портленда змогли підтримувати зв’язок і передавати повідомлення по лінії, “коли звичайні батареї були відключені від дроту”.

Якби це сталося сьогодні

У 2013 році Lloyd’s of London та американська компанія Atmospheric and Environmental Research опублікували спільну оцінку ризику впливу сонячних бур на північноамериканську електромережу. За їхніми оцінками, буря рівня Каррінгтона призведе до економічних втрат у розмірі до 2,6 трильйонів доларів.

Внаслідок шторму такої сили від 20 до 40 мільйонів американців можуть залишитися без електрики на термін від 16 днів до одного-двох років у найгіршому випадку – все залежить від того, наскільки швидко можна замінити трансформатори надвисокої напруги – обладнання, найбільш вразливе до геомагнітно-індукованих струмів.

Так, шторм 1989 року в Квебеку, значно слабший, ніж подія Каррінгтона, звалив енергосистему Hydro-Quebec менш ніж за дві хвилини і залишив шість мільйонів людей без електрики на дев’ять годин.

Наскільки рідкісною є ця подія

Шторми рівня Каррінгтона не є такими екзотичними, як може здаватися. У звіті Lloyd’s середня оцінка періоду повторюваності становить 150 років, з розумним діапазоном від 100 до 250 років. Вчені оцінюють ймовірність події рівня Каррінгтона протягом наступного десятиліття десь між 1 і 10 відсотками.

Раніше УНІАН повідомляв, як понад 800 років тому астрономи в середньовічній Японії спостерігали незвичайні “червоні вогні на північному небі”, і лише в 2026 році вчені підтвердили, що це сяйво було наслідком потужної сонячної бурі.