Після 70 років досліджень вчені розкрили таємницю вітаміну В1: це відкриття трансформує виробництво медикаментів.

Цей науковий прорив дозволить фармацевтам відмовитися від небезпечних хімікатів.

Дослідники з Каліфорнійського університету в Ріверсайді представили відкриття, яке може стати знаковим у хімії. Їм вдалося підтвердити гіпотезу, висунуту ще в 1958 році Рональдом Бреслоу, що стосується механізму дії вітаміну B1.

Мова йде про карбен – це форма молекули вуглецю з надзвичайно високою реакційною здатністю. При контакті з водою він зазвичай розпадається практично миттєво, тому протягом багатьох років багато вчених вважали, що його неможливо стабілізувати або спостерігати в таких умовах, пише WP abcZdrowie.

Тим часом команда з Каліфорнійського університету в Ріверсайді (UC Riverside) розробила спеціальну захисну структуру, яка закриває реактивний центр молекули і дозволяє їй залишатися стабільною у воді набагато довше, ніж це вважалося раніше. Завдяки цьому вчені змогли вперше безпосередньо підтвердити механізм, який до цього часу залишався переважно теоретичним.

“Це вперше, коли комусь вдалося спостерігати стабільний карбен у воді”, – зазначив Вінсент Лавалло, професор хімії Каліфорнійського університету в Ріверсайді та провідний автор публікації. “Багато хто вважав, що це божевільна ідея. Однак виявилося, що Бреслоу мав рацію”.

Відкриття може мати практичне застосування

Це відкриття важливе не лише для теоретичної хімії. Гіпотеза Бреслоу була пов’язана з вітаміном B1, або тіаміном, який відіграє важливу роль у багатьох метаболічних процесах.

Давно вважалося, що в організмі він може проходити через карбонову стадію, допомагаючи активувати важливі біохімічні реакції. Проте не вистачало переконливих доказів того, що така структура дійсно може існувати в умовах, схожих на біологічні.

Автори дослідження підкреслюють, що наслідки їхнього відкриття можуть виходити далеко за межі самого вітаміну B1. Можливість стабілізації карбенів у воді відкриває нові горизонти для розробки нових, більш екологічних хімічних реакцій.

На практиці це може означати створення методів синтезу, які меншою мірою залежать від токсичних органічних розчинників. Це особливо важливо в контексті фармацевтичної промисловості та сучасної хімії матеріалів.

Раніше УНІАН повідомляв, що один популярний продукт містить 23 чайні ложки цукру на упаковку.