Міф про пенсії в Німеччині: чому німці змушені шукати соціальну допомогу

Згідно зі статистичними даними, пенсія більш ніж половини німецьких пенсіонерів не забезпечує покриття основних життєвих потреб.

До кінця 2024 року близько 740 тисяч пенсіонерів у Німеччині змушені були звернутися за основною соціальною допомогою для людей похилого віку. Ця цифра стала рекордною за весь період ведення статистики. При цьому майже кожен п’ятий німець старше 65 років ризикує опинитися за межею бідності.

Раніше ми розглядали, як живуть пенсіонери в Європі, а сьогодні дізнаємося, які пенсії в Німеччині вважаються низькими і як насправді живуть пенсіонери в цій країні.

Яка пенсія в Німеччині – чому місцевим не вистачає

Згідно з даними німецьких аналітиків, мільйони людей у країні мають дохід, що не досягає мінімально необхідного рівня. До 2026 року межею бідності для одинокої особи була визначена сума близько 1380 євро на місяць, що становить приблизно 60% від середнього доходу по країні. Проте середня пенсія значно нижча за цю суму і іноді ледь досягає 1100 євро.

Дослідження DataPulse виявило, яка пенсія в Європі насправді відповідає нормам соціального забезпечення. Так, наприклад, лише в чотирьох країнах Європи пенсій, як правило, вистачає для покриття основних життєвих витрат. Німеччина ж входить до числа країн, де пенсійних виплат часто недостатньо для забезпечення базових потреб людей похилого віку.

Ситуацію ускладнює й те, що багато людей похилого віку просто не звертаються за соціальною допомогою, на яку вони мають право. Наприклад, близько 10 мільйонів пенсіонерів (а це приблизно 54% від загальної кількості) отримують менше 1100 євро на місяць. При цьому майже 60% осіб, які мають право на таку допомогу, не подають необхідні документи.

Для людей з дуже низьким доходом у Німеччині передбачена спеціальна підтримка – базове соціальне забезпечення. Його отримують ті, хто не може самостійно забезпечити собі мінімальний рівень життя, і становить воно приблизно 563 євро на місяць.

Цю допомогу можуть оформити пенсіонери та дорослі, які не здатні працювати, за умови постійного проживання в країні та доходу нижче встановленого мінімуму. Заяву подають до соціальних служб, а право на виплати, як правило, переглядається щорічно.