Метеорит приземлився в селі фермерів, а всередині виявився пил, що старший за всю Сонячну систему.

Камінь, що впав на австралійське фермерське містечко ще за життя нинішніх мешканців, містив у собі неушкоджену тверду речовину.

Найдавніший твердий матеріал, який коли-небудь знаходили на Землі, утворився не на нашій планеті і навіть не десь поблизу. Він прибув сюди всередині метеорита, що впав біля містечка Мерчісон у штаті Вікторія (Австралія) навесні 1969 року. Про це повідомляє Space Daily.

У цій породі містилися мікроскопічні частинки зоряного пилу, найдавніші з яких з’явилися приблизно 7 млрд років тому, задовго до народження Сонця.

Таке твердження є вірним, проте варто звернути увагу на один нюанс – 7 млрд років – це вік найстаріших частинок, а не всіх.

Відомо, що близько 11:00 28 вересня 1969 року мешканці околиці Мерчісона почули серію гучних звуків і побачили вогняну кулю, що залишала за собою димний слід у небі. Уламки розсипалися на площі кількох квадратних кілометрів, і в підсумку було зібрано понад 100 кг матеріалу.

“Ця порода є вуглецевим хондритом – примітивним типом, багатим на вуглецеві сполуки, і завдяки тому, що падіння спостерігали на власні очі, а матеріал швидко зібрали, “Мерчісон” став одним з найбільш вивчених метеоритів у світі. Зерна, про які йдеться, – це крихітні частинки карбіду кремнію, значно менші за піщинку, які було отримано шляхом розчинення навколишньої породи в кислоті, поки не залишилися лише найміцніші елементи”, – пояснили у матеріалі.

Такі частинки датують не так, як гірські породи на Землі. Їхній вік визначають за тим, скільки часу вони перебували в космосі. Перед тим, як потрапити до хмари, що згодом перетворилася на нашу Сонячну систему, ці зерна тривалий час існували у вигляді вільно плаваючого міжзоряного пилу.

“Там вони піддавалися впливу галактичних космічних променів – високоенергетичних частинок, які вражають тверду речовину і час від часу перетворюють атом у ній на новий ізотоп. Один з таких продуктів – форма неону – накопичується з приблизно постійною швидкістю. Вимірявши, скільки його накопичилося, можна обчислити, скільки часу зерно дрейфувало, перш ніж опинилося в захищеному середовищі метеорита”, – зазначили у публікації.

Тому саме такий метод використала команда під керівництвом Філіпа Гека з Філд-музею та Чиказького університету в дослідженні, яке було опубліковане у 2020 році. Науковці визначили вік 40 великих досонячних зерен карбіду кремнію з Мерчісона на основі впливу космічних променів – це виявилося найбільшим дослідженням такого роду.

Таким чином вчені з’ясували, що навіть наймолодші з цих зерен все ще існували до появи Сонця, що робить всю їхню сукупність досонячною. Вони старші за зірку, навколо якої обертається Земля.

Видання підсумувало:

“Камінь, що впав на австралійське фермерське містечко ще за життя нинішніх мешканців, містив у собі неушкоджену тверду речовину, яка старша за Сонце, Землю та все інше, що коли-небудь вимірювалося на цій планеті. Він дрейфував у космосі мільярди років, ще до того, як тут з’явилася планета, на яку він міг би впасти”.

Інші дослідження вчених

Раніше у Мексиці виявили найдавнішу дату мая. Зазначається, що напис, викарбуваний на стелі 46, судячи з усього, фіксує дату 180 року н. е., поряд із зображенням правителя, пов’язаного з божеством підземного світу Ягуаром.

Також повідомлялося, що вчені розрізали метеорит, що походить з Марса, та знайшли те, що ніхто не очікував побачити. Спочатку науковці припустили, що мають справу з піроксеном, який також відомий своїм темним кольором.