Ліси Європи зберігають свідчення найбільшої катастрофи в історії континенту, – дослідники

Лісові масиви – це природний літопис історії континенту.

Як зазначає видання Phys.org, нещодавнє дослідження італійських науковців виявило, що європейські ліси все ще зберігають прямі свідчення пандемії, яка бушувала в Європі сім століть тому.

Автори дослідження проаналізували дві популяції дубів, що ростуть в абсолютно різних природних умовах: вічнозелений кам’яний дуб на острові Монтекрісто та скельний дуб у горах Аспромонте на півдні Італії. Вчених цікавив вік цих дерев.

Отримані результати продемонстрували подібну картину в обох регіонах. Значна частина дерев почала рости на початку XV століття – лише через кілька десятиліть після спалаху Чорної смерті 1347 року. У публікації зазначається, що цей період збігся з різким зменшенням населення Європи, а отже й зі скороченням масштабів сільського господарства, випасу худоби та заготівлі деревини.

Головний автор дослідження Джанлука Пйовезан пояснює, що ліси здатні досить швидко реагувати на зменшення людського впливу.

“Коли тиск з боку людини знижується, лісові екосистеми можуть відновитися за кілька десятиліть”, – зазначив науковець.

На острові Монтекрісто процес відновлення проходив особливо швидко, тоді як у гірських районах Аспромонте він був повільнішим. Дослідники пов’язують це з більш деградованим станом лісів, суворішими природними умовами та тривалішим антропогенним навантаженням до пандемії.

Ще одним відкриттям стало довголіття середземноморських дубів. Деякі дерева на Монтекрісто, за оцінками науковців, мають вік близько 950 років. Це робить їх одними з найстаріших квіткових дерев помірного кліматичного поясу. Водночас дослідження спростовує поширене уявлення про те, що найбільші дерева є найстарішими: багато рекордсменів вирізнялися повільним ростом і відносно невеликими розмірами.

Учені підкреслюють, що результати дослідження мають значення не лише для вивчення минулого. Вони можуть сприяти розробці сучасних стратегій відновлення лісів і адаптації до змін клімату. Як підсумовують автори, зниження антропогенного навантаження здатне активувати масштабні процеси природного відновлення екосистем, подібні до тих, що відбулися майже 700 років тому після однієї з найсмертоносніших пандемій в історії людства.

Інші наукові новини

Як повідомляв УНІАН, Всесвітня метеорологічна організація ООН попереджає про високу ймовірність формування цього року явища Ель-Ніньйо, яке може додатково підвищити глобальні температури та спричинити більше хвиль спеки, повеней і посух у різних регіонах світу.

За оцінками експертів, нинішнє Ель-Ніньйо може виявитися дуже сильним і навіть здатне встановити нові температурні рекорди у 2027 році, хоча його остаточна інтенсивність поки що невизначена.