Голос з глибини, що 40 років ставить вчених у безвихідь: таємниця найодинокішого кита

Справа в тому, що він співає на унікальній частоті, яку не використовує жоден відомий вид китів у світі.

Протягом майже сорока років дивний сигнал мандрує північною частиною Тихого океану, змушуючи вчених ламати голову. Він звучить на частоті 52 герци – на цій ноті не видає звуків жоден відомий науці кит. Кита, який за ним стоїть, прозвали “52-герцовим синім”, і він швидко здобув репутацію “найсамотнішого кита”, оскільки ніхто ніколи не чув нічого подібного.

Ця історія розпочалася в грудні 1992 року, коли Джо Джордж, технік військово-морської авіабази Уідбі-Айленд, зафіксував незвичайний сигнал за допомогою системи звукового спостереження (SOSUS). Ця система була створена для відстеження підводних човнів під час холодної війни, але замість цього вона виявила звук, який не нагадує жоден відомий звуковий сигнал китів, The Daily Galaxy.

Більшість синіх китів і фінвалів співають на частоті від 10 до 40 герц, що значно нижче за 52, і це зробило відкриття справді загадковим.

Кит, що співає власним голосом

Кілька років тому інші вчені вже чули щось подібне. Дослідники з Океанографічного інституту Вудс-Хоул зафіксували цей сигнал ще в 1989 році під час дослідження північної частини Тихого океану. Пізніше Військово-морські сили розсекретили записи, щоб експерти могли їх проаналізувати.

Згідно з дослідженням 2004 року, опублікованим у журналі Deep-Sea Research: “Можливо, важко повірити, що якщо це був кит, то на всьому цьому величезному океанському просторі міг існувати лише один представник такого роду, проте, незважаючи на комплексний, ретельний цілорічний моніторинг, у всьому океані було знайдено лише один поклик з такими характеристиками, і в кожному сезоні фіксувалося лише одне джерело”.

Що робить “52-герцового синього” настільки незвичайним, так це висока частота його поклику. Як пояснило видання The Atavist, жоден відомий вид китів не видає звуків на частоті 52 герци. Сині кити, фінвали та горбаті можуть чути його, але жоден з них не співає на такій висоті. Крістофер Кларк з Корнельського університету підкреслив:

“Тварина співає з багатьма тими ж особливостями, що й типова пісня синього кита. Сині кити, фінвали та горбаті кити – всі ці кити можуть чути цього хлопця, вони не глухі. Він просто дивний”.

Дехто вважає, що це може бути глухий синій кит, але його пісня все ще зберігає ключові патерни поклику синього кита, що залишає загадку нерозгаданою.

Гібридний кит і мінливі океани

Іншим поясненням може бути гібридизація між синім китом і фінвалом. Як повідомило видання Grist, фінвалів набагато більше, ніж синіх китів; наприклад, близько 37 000 особин біля Ісландії у 2024 році порівняно з усього 3 000 синіх китів. Еймі Ленг, морська біолог з NOAA, зазначила:

“Три тисячі – це не дуже висока щільність тварин. Тож ви можете собі уявити, якщо самка синього кита шукає пару і не може знайти синього кита, але навколо повно фінвалів, вона обере одного з них”.

У міру зміни океанічних умов популяції можуть ставати більш ізольованими, що створює більше гібридів і, можливо, впливає на те, як ці морські ссавці спілкуються між собою.

Що пісні китів розкривають про глибокий океан

Поклик цих гігантів глибоководних морів неймовірно гучний. Сині кити можуть видавати звуки потужністю до 188 децибел, що гучніше за двигун реактивного літака, а їхні звуки можуть поширюватися на тисячі кілометрів під водою, розносячись цілими океанськими басейнами.

Ці потужні звукові сигнали допомагають морським хижакам орієнтуватися, полювати та спілкуватися один з одним на величезних відстанях.

Дивно, але пісня “52-герцового синього” звучить безперервно вже майже чотири десятиліття, демонструючи майже невтомну спробу встановити контакт з навколишнім світом. Вчені починають розшифровувати приховані патерни в піснях китоподібних, відкриваючи підказки про їхні складні системи спілкування.