Дерева знижують температуру в містах, але не захищають райони з найвищим рівнем спеки, – дослідники

Дослідники стверджують, що міста, особливо найбідніші та найспекотніші, можуть і повинні вжити більше заходів для збільшення лісистості.

Близько половини міського нагрівання, викликаного мостовими та будівлями у містах світу, компенсується деревами. Проте вони не забезпечують достатнього охолодження для спекотніших і бідніших міст, де це найбільш необхідно, повідомляє Mediafax.

Дослідники виявили, що лісовий покрив знижує температуру в містах в середньому на 0,15 градуса Цельсія завдяки створенню тіні та випаровуванню води. Без цих дерев міста світу нагрівалися б в середньому на 0,31 градуса Цельсія більше через ефект міського теплового острова, коли темні дахи та бруківка поглинають тепло.

В цілому вчені проаналізували майже 9 000 великих міст планети, вимірюючи температуру на ділянках, кожна з яких охоплювала приблизно 150 кварталів. Вони з’ясували, що близько 185 мільйонів людей, які живуть у 31 з великих міст, вже відчувають середнє зниження температури, спричинене покриттям деревами, принаймні на 0,3 градуса Цельсія.

Проблема полягає в тому, що великі міські центри, бідніші та спекотніші, які найбільше цього потребують, не отримують такої ж вигоди від зниження температури. Наприклад, у Дакарі (Сенегал), Джидді (Саудівська Аравія), Кувейті та Аммані (Йорданія) лісовий покрив настільки обмежений, що понад 15 мільйонів людей, які там проживають, не отримують охолоджувального ефекту від дерев.

Найбільш “прохолодними” містами, за словами вчених, є Берлін, Атланта, Москва, Вашингтон, Сіетл і Сідней, де розташовано найбільше дерев.

Дослідники зазначили, що міста, особливо найбідніші та найспекотніші, можуть і повинні вжити більше заходів для збільшення лісистості. Однак через обмеженість води, земель та відповідних видів, у поєднанні з поглибленням кліматичних змін, це могло б зменшити майбутнє міське потепління максимум на 20%.

Чоловіки більше шкодять планеті, ніж жінки

Раніше вчені з 13 країн вказали на негативний вплив традиційних “чоловічих” звичок на клімат і навколишнє середовище. У своїй роботі під назвою “Men, masculinities, and the planet at the end of (M)Anthropocene” вони розкрили, як чоловіча поведінка та їхні соціальні ролі впливають на екологію та зміну клімату.

Дослідники дійшли висновку, що чоловіки зазвичай залишають більший “вуглецевий слід”, ніж жінки, насамперед через подорожі, транспорт і туризм. Також чоловіки менш стурбовані зміною клімату і менш охоче змінюють свої повсякденні звички заради боротьби з нею.