Археологи змінили уявлення про історію християнства завдяки новим відкриттям у Туреччині.

Серед значних відкриттів – найкраще збережене раннє зображення Ісуса, знайдене поблизу турецького міста Ізнік.

Нові археологічні знахідки в Туреччині, включаючи найкраще збережене раннє зображення Ісуса Христа, відкривають нові горизонти для розуміння початкових етапів християнства, повідомляє The Independent.

Протягом останніх двох років археологи в Анатолії – сучасній Туреччині – виявили щонайменше десяток раніше невідомих церков, що датуються IV і V століттями нашої ери. Крім того, розкопки в історичному місті Пергамон виявили одне з найдавніших зображень Святого Георгія, майбутнього покровителя Англії.

На думку вчених, ці знахідки надають важливе розуміння того, як Римська Анатолія швидко стала колискою нової віри всього через кілька десятиліть після розп’яття Христа в Єрусалимі на початку 30-х років нашої ери.

Минулого року в турецькому місті Ізнік археологи виявили фреску Ісуса у вигляді Доброго Пастиря. Це одне з п’яти найдавніших автентичних зображень Христа в дорослому віці, відомих у світі. Воно датується початком-серединою III століття нашої ери і є найкраще збереженим серед усіх ранніх аналогів.

Оскільки фреску знайшли запечатаною всередині підземної сімейної гробниці з низьким вмістом кисню, її пігменти збереглися практично в ідеальному стані – так, як вони були намальовані близько 1800 років тому. Зображення настільки детальне, що риси обличчя Христа, окремі складки його туніки та руки залишаються чіткими. Цей розпис надає історикам глибоке розуміння того, як ранні християни сприймали Ісуса – безбородого, з коротко стриженим волоссям та одягненого в розкішний римський одяг вищого класу.

Чому християнство так швидко поширилося

Нові дослідницькі проєкти, що проводилися в кількох університетах Великої Британії та по всьому світу, проаналізували, як переслідування та християнське мучеництво (хоча, ймовірно, у значно менших масштабах, ніж зазвичай вважалося) насправді сприяли розширенню віри. Також це зростання частково було зумовлене нижчими показниками ранньої смертності від хвороб, ніж ті, що переживали тогочасні язичницькі громади.

Більше того, археологи виявили вражаючі докази поширення культу імператора на території сучасної Туреччини. Саме розширення імперського культу допомогло ранньому християнству перетворитися з виключно руху Ісуса на потужну антиімперську опозицію, здатну залучити широкий спектр дисидентської соціальної та політичної підтримки.

Археологія та Книга Одкровення

Зростання культу імператора має велике значення і з біблійної точки зору, адже воно допомагає пояснити зміст ключової частини Нового Завіту – Книги Одкровення.

Ця праця, написана християнським пророком кінця першого століття Іваном Патмоським приблизно в 90 році нашої ери, пропагувала ідею про те, що Римська імперія (яку він називав кодовою назвою “Звір”) перебувала під контролем Диявола (“Дракона”). Книгу та сім листів, що містяться в ній, було надіслано до семи конкретних християнських громад у містах на території сучасної західної Туреччини.

Протягом останніх років археологічні розкопки в деяких із цих місць дали надзвичайні докази раннього релігійного життя.

У стародавній Лаодикії було знайдено домашню церкву IV століття – одну з небагатьох таких споруд у світі. Водночас у сусідніх Сардах дослідники виявили залишки великого собору початку VI століття. Ця масивна 45-метрова двокупольна будівля могла слугувати архітектурним прототипом для знаменитого собору Святої Софії в Стамбулі.

У трьох інших містах з книги археологи також виявили нові ранньохристиянські матеріали. Ці масштабні релігійні відкриття міжнародних учених значно розширили розуміння людської історії.

Релігійні відкриття

Як повідомляв УНІАН, на думку істориків, Ісуса Христа часто зображують неправильно, надаючи образу Спасителя риси, яких у нього не було і бути не могло. Хоча деякі деталі у вигляді Ісуса все-таки відповідають дійсності. Проаналізувавши історичні та археологічні дані, вчені зробили висновки, якого кольору були очі в Ісуса Христа, чи була в нього борода і довге волосся.

Ісуса часто зображують із каштановим волоссям до плечей і густою бородою, хоча це не відповідає тому, що відомо про історичну особистість Ісуса. Одна з небагатьох речей, на думку вчених, у якій можна бути більш-менш упевненим, це якої нації був Ісус. Найвірогідніше, кажуть дослідники, він був етнічним іудеєм. Тобто, його волосся і борода були скоріше чорними і кучерявими, ніж каштановими і прямими. Щодо того, чому Ісус носив довге волосся, то тут точаться суперечки – деякі експерти вважають, що Ісус носив доволі коротку стрижку і бороду.