Земля з космосу: супутники зафіксували зустріч озера Джі та льодовика Барнс у Канаді – зображення

Земля з космосу: супутники зафіксували зустріч озера Джі та льодовика Барнс у Канаді - зображення 1 Це останній залишок величезного крижаного щита, який колись покривав Північну Америку.

Супутниковий знімок демонструє, як маленьке озеро зустрічається із засніженим краєм величезного льодовика на острові за Полярним колом у Канаді. Як повідомляє Live Science, це зображення було отримано ще в 2010 році.

Ширина водойми, відомої як озеро Джі, у найширшій частині становить 3,2 кілометра. Вона розташована вздовж краю південно-східної частини льодовика Барнс. Його площа складає приблизно 6000 квадратних кілометрів, а форма нагадує кеглю. Він знаходиться в центрі острова Баффін на території Нунавут у Канаді.

Зображення було зроблено у вересні, тому озеро та льодовик ще не покриті снігом. Льодовик має сірий відтінок, який, за словами представників NASA, виник через накопичення пилу між шарами льоду “протягом періодів, що значно перевищують тривалість людського життя”. Взимку ж озеро, льодовик і навколишній ландшафт покриваються сніговим шаром.

Видимий лід, товщина якого досягає 500 метрів, поцяткований смугами, що нагадують “лінії росту на раковині молюска”, які простягаються зі сходу на захід. Ці борозни – це гребені, що утворилися внаслідок стоку талої води з льодовика. Як зазначив Тед Скамбос, гляціолог з Університету Колорадо в Боулдері та Національного центру даних про сніг і лід, створюється враження, що лід хвилястий, але поверхня льодовика насправді досить рівна та гладка.

Зразки крижаних кернів, взяті з льодовика, свідчать про те, що частини крижаного покриву сформувалися приблизно 20 тисяч років тому. Згідно з дослідженням 2008 року, це найдавніший лід у Канаді. Це також останній збережений фрагмент Лаврентійського льодовикового щита, який покривав більшу частину Канади та північних штатів США ще 100 тисяч років тому і сприяв формуванню Великих озер.

Проте близько 20 тисяч років тому, наприкінці останнього льодовикового періоду, більша частина Лаврентійського льодовикового щита розтанула. Те, що залишилося, повільно перемістилося на північ до того, що нині є островом Баффін, де врешті-решт зникло в морі (за винятком крижаної шапки Барнса). Дослідження 2009 року показало, що більша частина танучого льоду проходила через фіорд Канджіктуалук-Уккукті (раніше відомий як фіорд Сем-Форд), приблизно за 110 кілометрів на північний схід від озера Джі.

Раніше на супутниковий знімок Землі потрапили контрастні кольори місця злиття трьох річок у Гаяні. Різний колір пов’язаний з унікальною геологією країни та руйнівною діяльністю людини.

Схожі публікації
2 коментарів
  1. Олексій К. каже

    Дуже вражає, як природа зберігає свої секрети у крижаних товщах. Ці знімки нагадують про велич і крихкість льодовиків, які важливо берегти в умовах змін клімату.

    1. Катерина Мельник каже

      Абсолютно вірно! Льодовики — важливі індикатори кліматичних змін, і їх охорона допомагає зберегти унікальні природні процеси та біорізноманіття для майбутніх поколінь.

Залишити відповідь