Зниклий 40 років тому радянський “Луноход-1” несподівано надіслав сигнал з Місяця

Вчені вже не сподівалися почути сигнал від апарата – але він відповів яскравіше, ніж його “брат”.

“Луноход-1” приземлився на Місяць 17 листопада 1970 року і працював майже рік – значно довше, ніж планувалося, йдеться у матеріалі. Апарат пройшов близько 10,5 кілометра по місячній поверхні, перш ніж остаточно замовк 4 жовтня 1971 року.

Фізично апарат залишився на місці, де зупинився. Проте вчені з часом повідомили, що втратили його точне місцезнаходження. А без цього прицілитися лазером у невеликий відбивач, закріплений на корпусі “Луноходу”, було неможливо.

Прорив стався у 2010 році завдяки знімкам з орбітального апарата NASA Lunar Reconnaissance Orbiter. Високоякісні фотографії з орбіти дозволили точно визначити місцезнаходження апарата.

Після цього дослідники з обсерваторії Apache Point у штаті Нью-Мексико націлили лазер – і “Луноход-1” відповів.

Сигнал виявився надзвичайно потужним. Науковець Том Мерфі з Каліфорнійського університету зазначив:

“Найкращий сигнал був від Lunokhod 2 за роки досліджень – 750 фотонів назад, тоді як Lunokhod 1 повернув близько 2000 фотонів з першої спроби”.

750 або 2000 фотонів – це кількість частинок світла, які вдалося зловити назад після відбиття.

У науковій статті, опублікованій у журналі Icarus, команда підтвердила, що відбивач “Луноходу-1” знаходиться в чудовому стані й генерує сигнал приблизно вчетверо сильніший, ніж його аналог на “Луноході-2”.

Навіщо це потрібно

Місячне лазерне вимірювання – один із найтриваліших наукових експериментів в історії. Із Землі надсилають лазерний імпульс, він відбивається від рефлектора на Місяці й повертається – поїздка туди й назад займає близько 2,5 секунди.

Завдяки таким вимірюванням вчені з’ясували, що Місяць щороку віддаляється від Землі приблизно на 3,8 сантиметра – приблизно з такою ж швидкістю, з якою ростуть нігті.

Як повідомляє NASA, “Луноход-1” розташований ближче до краю Місяця, ніж інші відбивачі, що надає вченим унікальну можливість вивчати тонкі коливання місячної орбіти та внутрішню структуру супутника Землі.

На Місяці немає вітру, дощу чи живих організмів, які руйнують метал. Тому сліди “Луноходу-1” досі чітко видно на знімках орбітального апарата – так само, як і сліди астронавтів програми “Аполлон”.

Зміни нашої планети

Раніше УНІАН повідомляв, що супутники NASA зафіксували нетипові процеси на Землі, що відбуваються вночі. На нових картах зафіксували як стрімке міське розширення, так і масштабні затемнення. Так, у Великій Британії та Нідерландах рівень освітлення впав на 22% та 21% відповідно, а Париж та інші регіони країни зазнали зниження на 33%.