Передчасне старіння та інвалідизація працездатного населення сьогодні є не лише теоретичною загрозою, а вже реальним процесом, який можна спостерігати.
“Наші дослідження та клінічна практика це підтверджують: сирени, блекаути, хронічний стрес, смерті та руйнування інфраструктури щодня формують те, що можна назвати кумулятивним ударом по здоров’ю нації. І найбільше цей удар відчуває саме працююче населення”, – підкреслив Божук.
Вплив початку повномасштабної війни
За його словами, вже через півтора року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато людей відзначали проблеми зі сном та часті панічні атаки.
“Серед медичних працівників вже через шість місяців після вторгнення 14,5% відповідали критеріям посттравматичного стресового розладу. Ще 9% – депресії”, – розповів генеральний директор.
Нічні тривоги і сон
Божук підкреслив, що нічні тривоги є особливим чинником. “Кожна ніч в середньому скорочує тривалість сну українців на 40 хвилин”, – зазначив він.
Експерт пояснив, що це не поодинокі випадки, а щоденна реальність протягом багатьох років. “Результат – зниження уваги, концентрації, пам’яті, здатності ухвалювати якісні рішення щодня. Для лікарів, водіїв, операторів складного обладнання це безпосереднє питання безпеки”, – наголосив він.
Загострення хвороб
Гендиректор інституту підкреслив, що також спостерігається загострення хронічних захворювань. Серед пацієнтів з артеріальною гіпертензією в зонах бойових дій за перший рік різко зросла кількість тяжких неконтрольованих форм, кризових станів та аритмій. У хворих на цукровий діабет другого типу ключові показники захворювання погіршилися. Найгірші результати зафіксовано на сході та півночі країни.
Крім того, багато жінок репродуктивного віку в найбільш постраждалих регіонах повідомляють про порушення менструального циклу; ускладнення вагітності фіксуються вдвічі частіше.
Виробничий травматизм
Серед іншого, відзначається зростання показників виробничого травматизму. Так, за 2022-2024 роки було зареєстровано 2 тисячі 157 випадків виробничого травматизму серед працівників, які виконували обов’язки в умовах бойових дій або ліквідації їх наслідків, з яких 592 випадки – смертельні.
Якими можуть бути подальші наслідки
Експерт зауважив, що якщо ситуація не зміниться, можна очікувати подальше зростання кількості хронічних неінфекційних захворювань, артеріальної гіпертензії, діабету, серцево-судинної патології приблизно на 20-30%. Крім того, прогнозується хвиля психічних розладів, “що наразі ще не у всіх є у вираженому стані”.
“Передчасне старіння, інвалідизація працездатного населення сьогодні є не теоретичною загрозою, а, на жаль, процесом, який вже можна спостерігати”, – підкреслив Божук і додав, що без системних програм реабілітації та підтримки в найближчі 5-10 років ми ризикуємо суттєво втратити трудовий потенціал країни.
В Україні дефіцит кадрів
Раніше Олексій Позняк, завідувач відділу міграції Інституту демографії та дослідження якості життя ім. Михайла Птухи НАН України, заявив, що в Україні спостерігається високий рівень старіння населення. Через це навантаження на працююче населення суттєво зростає.
Також УНІАН повідомив, що українські компанії все активніше шукають працівників за кордоном через кадровий дефіцит, однак масового напливу трудових мігрантів немає. Головними бар’єрами залишаються бюрократія та корупція при легалізації іноземців.
Дуже тривожна статистика. Недосипання суттєво впливає на здоров’я, особливо коли причиною стають постійні стреси та тривоги. Потрібно більше уваги приділяти психологічному стану, щоб зберегти якість життя.
Абсолютно вірно. Підтримка психічного здоров’я допомагає знизити тривожність і покращити сон, що є ключем до збереження фізичного та емоційного благополуччя. Важливо не ігнорувати свої емоції та звертатися за допомогою при потребі.