У мексиканській пустелі існує “Зона тиші”, де зникають всі радіосигнали: яка її загадка?

У 1970 році тут несподівано приземлилася американська ракета.

У мексиканській пустелі Чіуауа розташована загадкова “Зона мовчання” (La Zona del Silencio). Протягом багатьох років у цьому регіоні спостерігалися численні збої радіосигналів, випадки спостереження НЛО та часті падіння метеоритів, що привертало увагу вчених, прихильників теорій змови та допитливих мандрівників, повідомляє indiandefencereview.com.

Назва цього місця була придумана в 1966 році керівником нафтової компанії, який виявив, що не може отримувати радіосигнали під час роботи в цьому районі.

Катастрофа семитонної американської ракети

11 липня 1970 року ракета “Афіна” вагою сім тонн стартувала з військової бази США в Грін-Рівер, штат Юта. Місія мала науковий характер, була спрямована на дослідження верхніх шарів атмосфери і не мала жодного відношення до військових дій. Запланованою зоною приземлення були Вайт-Сендс, штат Нью-Мексико, де в 1945 році відбулася перша в світі атомна бомба.

Проте ракета різко змінила курс і впала в пустелі Чіуауа на півночі Мексики. Згідно з доповіддю, опублікованою кілька тижнів потому газетою New York Times, внаслідок аварії в землі утворилася траншея довжиною 15 метрів, шириною 5 метрів і глибиною 3 метри. Місце падіння виявилося точно в межах “зони мовчання”.

Ця катастрофа, разом із містикою, що оточувала Зону, перетворила її на міжнародну сенсацію. Віддалена пустеля, невдалий запуск ракети та місцеві легенди про радіоперешкоди й візити інопланетян – ця історія створила “ідеальне поєднання інтриг”, щоб вивести Зону мовчання в глобальну дискусію про НЛО.

У чому може бути розгадка

Вважається, що навколишній ґрунт містить високу концентрацію магнетиту. Це природна магнітна залізна руда, яка дійсно може створювати перешкоди для радіосигналів за наявності в достатній кількості.

Швидше за все, магнетит накопичився в ґрунті пустелі внаслідок численних ударів метеоритів протягом XX століття. За даними Atlas Obscura, цей район приймав кілька метеоритів, і цього було достатньо, щоб залишити слід на ландшафті та, як стверджують деякі, на його електромагнітних властивостях.

Проте питання залишається відкритим. Можливо, пояснення більш просте: Зона просто дуже, дуже віддалена, а радіозв’язок на великій, малонаселеній пустельній території рідко буває надійним.

Сьогодні Зона мовчання приваблює постійний потік ентузіастів НЛО та мисливців за інопланетянами, які подорожують до пустелі Чіуауа в пошуках своїх власних незрозумілих зустрічей. Місцеві жителі придумали для них спеціальний термін: silencios або zoneros. За словами дослідника НЛО Геральдо Рівери, в цій зоні дійсно існує безліч історій про інопланетян і непізнані літаючі об’єкти, при цьому відвідувачі “часто губляться” там.

Раніше вчені встановили, що знамените полотно “Мона Ліза” Леонардо да Вінчі може містити перше в історії зображення спадкової хвороби, яку медицина офіційно визнала лише в XIX столітті.