У 1963 році з океану з’явився острів, і його негайно закрили для відвідувачів: що там коїться.

Острів став лабораторією для вивчення виникнення життя.

У 1963 році з глибин Атлантичного океану поблизу Ісландії виник вулканічний острів, який відразу ж був закритий для людей і перетворений на лабораторію для спостереження за виникненням життя.

Як повідомляє Ecoticias, перші ознаки появи острова Суртсей з’явилися 14 листопада 1963 року. Вважається, що виверження почалося кількома днями раніше на дні океану, перш ніж попіл, пара та уламки вулканічної породи нарешті вирвалися на поверхню.

Наступного дня вже утворився новий острів. Вибухи були дуже потужними, оскільки морська вода швидко охолодила гарячу магму, що призвело до її розколу на фрагменти, схожі на попіл. До червня 1967 року, після більше трьох з половиною років активності, площа Суртсея становила приблизно одну квадратну милю.

Чому вчені закрили острів?

Незабаром після виникнення острова Суртсей ісландські дослідники усвідомили, що він може дати відповіді на питання, які зазвичай неможливо перевірити в реальному житті. Що відбувається, коли рослини і тварини потрапляють на абсолютно нову територію, де немає ферм, доріг, садів або людей, які могли б спотворити результати?

Суртсей був оголошений природним заповідником у 1965 році, і сьогодні відвідувачам потрібно отримати дозвіл від Дослідницького товариства Суртсея. Правила також забороняють ввезення на острів живих тварин, рослин, насіння, частин рослин або відходів.

Життя все ж з’явилося

Спочатку Суртсей виглядав як останнє місце, де могло б виникнути життя. Проте перші колоністи не змусили себе довго чекати.

Діатомові водорості були виявлені на піщаному пляжі в серпні 1964 року. Насіння та частини рослин були викинуті на берег першої весни, а в 1965 році вздовж берегової лінії було знайдено першу судинну рослину – морську ракету.

Птахи стали садівниками

Протягом багатьох років вчені вважали, що вітер і океанські течії виконують більшу частину роботи з перенесення рослин на віддалені острови. Однак дослідження 2025 року показало, що птахи перенесли багато рослин, які колонізували острів.

У дослідженні було проаналізовано 78 видів судинних рослин, зареєстрованих на Суртсеї з 1965 року, і виявлено, що більшість із них не мають класичних ознак для перенесення на великі відстані. Натомість чайки, гуси та кулики, ймовірно, переносили насіння у своїх шлунках, посліді або гніздовому матеріалі.

Океан продовжує забирати острів назад

Море почало руйнувати острів майже відразу. Так, до кінця виверження площа Суртсея становила близько однієї квадратної милі, але до 2002 року вона зменшилася приблизно вдвічі. Проте острів не зникне миттєво. Лава та затверділий вулканічний матеріал захищають його найміцніше ядро.

ЮНЕСКО у 2008 році визнала Суртсей об’єктом Всесвітньої спадщини, оскільки він є рідкісним, довгостроковим прикладом колонізації нових земель рослинами, тваринами та морським життям з мінімальним прямим втручанням людини.

Раніше УНІАН повідомляв про острів в Австралії, де знищили всіх щурів і мишей. Це суттєво змінило ендемічну фауну.