Ведмеді не сплять, а “медитують”: науковці роз’яснили, як тварини витримують зиму

На думку фахівців, багато великих тварин взимку переходять у стан “торпору” і можуть обходитися без їжі більше 100 днів.

Тварини розробили різноманітні стратегії для виживання в зимовий період. Деякі з них мігрують у теплі регіони, інші адаптуються до холоду – наприклад, покриваються густішою шерстю. А що роблять ведмеді, відомо всім з дитячих казок – вони, як вважається, засинають до самого літа. Але чи дійсно це так?

Про те, скільки часу ведмеді сплять взимку і наскільки це правда, розповіли фахівці з National Forests.

Скільки часу спить ведмідь взимку – відповідь науковців

Сплячка – це специфічний, контрольований стан організму, що дозволяє економити енергію та переживати несприятливі умови. У цей період у тварин знижується температура тіла, сповільнюються дихання, пульс і обмін речовин. Тривалість сплячки варіюється залежно від виду і може становити від кількох днів до кількох місяців.

Наприклад, у бурундуків пульс може знижуватися приблизно з 350 до 4 ударів на хвилину. Проте вони не сплять безперервно: кожні кілька днів прокидаються, щоб поїсти запасену їжу та відновити сили.

Однак багато тварин, яких раніше вважали “сплячими”, насправді впадають у так званий торпор – це менш глибокий і частіше короткий стан спокою, щось на зразок “медитації”. Він також супроводжується зниженням температури тіла та уповільненням процесів в організмі, але менш виражений.

До таких видів належать і ведмеді: температура їх тіла падає незначно, зате вони можуть перебувати в такому стані більше 100 днів без їжі та води, переробляючи продукти обміну на корисні речовини.

Як ведмеді можуть спати всю зиму – фізіологія торпору

Щодо того, чому ведмідь спить взимку, питань не виникає – їжі в цей час практично немає, а добувати її в холоді та снігу стає занадто важко і енерговитратно.

При цьому основна відмінність торпора від справжнього сну полягає в тому, що тварина може швидко прокинутися, якщо, наприклад, виникне загроза. Таке пробудження вимагає енергії і супроводжується активними скороченнями м’язів, але ці витрати компенсуються загальною економією ресурсів. Самки ведмедів, наприклад, прокидаються з торпора, щоб народити малят.

Цей стан еволюційно сформувався як адаптація до несприятливих зимових умов, але ведмеді можуть впадати в торпор і в інші пори року – насамперед при нестачі їжі або різкому зниженні температури. Тому, наприклад, відомі випадки, коли ведмедів знаходили в стані торпору в місцях, де умови середовища погіршилися через діяльність людини.

При цьому вибір стратегії виживання значною мірою залежить від розміру тварини: дрібні види частіше впадають у справжню сплячку, а великі схильні до торпору. До тих, хто дійсно “спить”, належать багато гризунів, а також деякі змії, кажани та комахи. Тоді як ведмеді, єноти та скунси використовують саме торпор як основний спосіб пережити зиму.