Вчені знайшли в глибинах Тихого океану істоту, яка раніше не була відома.

Цей вид є епібіонтом, тобто існує, прикріплюючись виключно до інших організмів.

У вапняковій печері на глибині 385 метрів під поверхнею океану, неподалік одного з японських островів, вчені виявили новий вид біолюмінесцентного корала, Corallizoanthus aureus, світло якого активується лише при дотику.

Як повідомляє dailygalaxy.com, відкриття сталося в травні 2024 року під час занурення, організованого Японським агентством морських і земних наук та технологій (JAMSTEC). Дослідження було спрямоване на вивчення підводних карстових печер, що оточують острів Мінамідайто в Тихому океані.

На глибині 385 метрів підводний апарат виявив колонії цінних коралів роду Pleurocorallium. До цих коралів були прикріплені скупчення невідомого раніше яскраво-жовтого організму. Коли маніпулятор апарату торкнувся поліпів, вони відреагували не постійним світлом, а яскравим миготливим зеленим сяйвом. Інша сполучна тканина між поліпами залишалася темною, обмежуючи біолюмінесценцію виключно живими щупальцями.

Морфологія та класифікація Corallizoanthus aureus

Новий описаний вид належить до ряду Zoantharia, спорідненого з морськими анемонами. Corallizoanthus aureus має від 24 до 26 щупалець.

Цей вид є епібіонтом, тобто існує, прикріплюючись виключно до інших організмів. У даному випадку дослідники виявили Corallizoanthus aureus лише на коралах роду Pleurocorallium.

Аналізи підтвердили, що випромінювання світла не є спонтанним. Коралу потрібна механічна або хімічна стимуляція для активації спалаху. Вчені вважають, що Corallizoanthus aureus виробляє своє світло, використовуючи сполуку люциферину, найімовірніше, коелентеразин, який широко поширений серед біолюмінесцентних морських організмів, включаючи медуз, копепод і деяких глибоководних риб.

Гіпотеза про “сигналізацію від вторгнення” та її екологічна роль

Спостереження, що Corallizoanthus aureus світиться лише при контакті, узгоджується з давньою теорією в морській біології, відомою як гіпотеза про “сигналізацію від вторгнення”. Ця гіпотеза припускає, що дрібні організми-жертви можуть використовувати біолюмінесценцію для залучення більших хижаків під час нападу.

У цьому випадку дрібний хижак, що намагається з’їсти коралові поліпи, викличе зелений спалах. Раптове світіння може привернути до цього місця вторинних хижаків, таких як більші риби або ракоподібні. Ці новачки потім полюватимуть на первинного нападника або відганятимуть його, забезпечуючи непрямий захист корала.

Отримані дані є першим задокументованим випадком біолюмінесценції, що спостерігається в глибоководній печерній екосистемі. Попередні повідомлення про світлові морські мешканці в основному надходили з відкритих океанічних зон або мілководних рифових систем.

Раніше рідкісний перелітний птах в Японії був розділений на два окремі види після багаторічних генетичних досліджень.