Снігові піки Гімалаїв змінюють відтінок: це турбує науковців.

У всіх шести регіонах верхня межа, до якої безперервно ростуть рослини, з 1999 по 2022 рік постійно підвищувалася.

Дані супутників, що охоплюють більше двох десятиліть, свідчать про те, що рослинність піднімається все вище в гірському масиві Гімалаїв, проникаючи на території, які раніше вважалися занадто суворими для існування чогось, окрім льоду та скель, пише IDR.

Видання повідомило, що дослідники з Ексетерського університету виявили, що межа альпійської рослинності підвищується зі швидкістю майже сім метрів на рік.

У дослідженні, опублікованому 14 квітня 2026 року в журналі Ecography, було проаналізовано шість регіонів, що охоплюють всю Гімалайську дугу – від Ладакху в Індії до Бутану на сході.

“У всіх шести регіонах верхня межа, до якої безперервно ростуть рослини, з 1999 по 2022 рік постійно підвищувалася”, – зазначається в статті.

Найповільніше зростання було зафіксовано в регіоні Кхумбу, де розташована гора Еверест, – 1,42 метра на рік, а найшвидше – в Мантангу, Непал, де межа рослинності піднімалася на 6,95 метра щорічно.

“Альпійська зона – це суворе середовище, в якому переважають невисокі рослини та деревоподібні чагарники”, – розповів головний автор дослідження та науковий співробітник кафедри наук про Землю та навколишнє середовище Ексетерського університету Руолін Ленг.

За його словами, зміни клімату також викликають трансформації в Гімалаях:

“Однак у міру зміни клімату умови в Гімалаях змінюються в різних аспектах: від коливань температури та змін у сніговому покриві до доступності води та поживних речовин”.

Потепління випереджає решту планети

Видання повідомило, що регіон Гімалаїв нагрівається швидше, ніж у середньому по всьому світу.

“Це додаткове тепло зменшує товщину снігового покриву, оголює ґрунт і подовжує вегетаційний період на висотах, які раніше були безплідними. Екстремальне середовище, де раніше росли лише поодинокі низькорослі рослини, стає м’якшим”, – пояснюється в публікації.

У дослідженні Ексетерського університету, проведеному спільно з колегами з Непалу та Швейцарії, супутникові знімки поєднувалися з довгостроковими кліматичними даними.

“Команда відстежувала як тенденції до озеленення, що вказують на більш листяний або щільний рослинний покрив, так і тенденції до потемніння, що може свідчити про втрату рослинності або перехід до більш деревних чагарників”, – поділилося видання.

Примітно, що на більшій частині досліджуваної території переважало озеленення, але у східних районах ситуація була іншою.

“Дослідники зафіксували значне пожовтіння в районах Кхумбу та Бутану, що свідчить про нерівномірність цих змін. У деяких місцях рослинні угруповання, що поширюються вгору, можуть принципово відрізнятися від тих, які вони витісняють”, – зазначається в статті.

Під загрозою джерело води для мільйонів людей

Видання пояснює, що проблема виходить далеко за межі естетики, оскільки Гімалаї живлять річки, які забезпечують водою мільйони людей по всій Азії.

“У міру того, як рослинність заселяє вищі висоти, це може порушити водний цикл у такий спосіб, який вчені лише починають розуміти”, – йдеться в статті.

Професорка Карен Андерсон з Інституту навколишнього середовища та сталого розвитку кампусу Пенрин Ексетерського університету в Корнуолі зазначила, що дрібні альпійські рослини значною мірою ігноруються в оцінках регіональної водної безпеки.

“Ми схильні не звертати уваги на ці маленькі рослини, але це ідеальний приклад того, як дрібні процеси можуть впливати на важливі водозбірні басейни, що живлять річки, які забезпечують питною водою мільйони людей”, – зазначила вона в прес-релізі.

Інший вид кліматичного сигналу

Протягом десятиліть дослідження кліматичних змін у Гімалаях зосереджувалися на таненні льодовиків та відступі снігової лінії. Видання поділилося, що ці проблеми залишаються нагальними.

“Однак нові дані про рослинність додають складність, яку не враховували старі моделі. Рослини – це не пасивні спостерігачі. Вони змінюють своє оточення”, – вказується в публікації.

Вказується, що схил, який колись відбивав сонячне світло від снігового покриву, тепер може поглинати більше тепла під рослинністю. Окрім того, коріння змінює здатність ґрунту утримувати вологу, тоді як чагарники затримують сніг, який пролітав би повз голі скелі. 

“Помножені на тисячі квадратних кілометрів, ці зміни можуть змінити схеми водопостачання для громад, розташованих нижче за течією”, – наголошує видання.

Зазначається, що наразі дослідники хочуть з’ясувати, скільки води споживатимуть або утримуватимуть ці нові рослинні угруповання, чи прискориться озеленення через потепління, а також що означає спостережуване пожовтіння у східних водозбірних басейнах.

“Довгостроковий моніторинг може дати відповіді на ці питання. Супутники вже підтвердили, що Гімалаї – це не замерзлий пам’ятник. Це жива система, яка в режимі реального часу реагує на зміни клімату, що відбуваються швидше, ніж будь-коли в історії. Колір вершин – це одне з видимих наслідків цих постійних змін”, – констатує видання.

Африка може розколотися на дві частини

Раніше УНІАН повідомляв, що за словами вчених, під улоговиною Туркана, що входить до системи східноафриканських улоговин, земна кора стоншилася до критичного рівня. Трансафриканський розлом простягається на території Кенії та Ефіопії на протязі приблизно 500 кілометрів. Вчені розповіли, що в цьому регіоні африканська та сомалійська тектонічні плити щорічно віддаляються одна від одної приблизно на 4,7 міліметра. Зазначається, що хоча цей  рух ледь помітний з людської точки зору, але в геологічній перспективі це величезні зміни. Вчені не виключають, що наступним великим етапом може стати океанізація, коли магма, що виривається з надр, створить нове океанічне дно.