Що ховала Вір: археолог виявив, як скарб глави англіканської церкви потрапив до річки

Серед знахідок – бронзове розп’яття, срібний ключ та ікона XIX століття з образом Христа.

Археолог Гері Бенкхед з Даремського університету виявив у річці Вір (Англія) колекцію рідкісних релігійних артефактів, які, як з’ясувалося, були навмисно скинуті у воду. Дослідник також пояснив, чому ці цінності опинилися на дні річки, повідомляє Fox News.

Серед знахідок – бронзове розп’яття, срібна ложка для хрещення, срібний ключ, ікона XIX століття з образом Христа, а також срібна медаль 1964 року. Крім того, археолог натрапив на медалі, присвячені Другому Ватиканському собору, та прикраси, пов’язані з коронацією Єлизавети II.

Бенкхед пов’язав знайдений скарб із Майклом Рамзі – архієпископом Кентерберійським, який очолював Церкву Англії у 1961–1974 роках.

На думку дослідника, така знахідка є “надзвичайно незвичною”, особливо з огляду на її можливий зв’язок із главою Церкви Англії. За роки досліджень він підняв з річки понад 14,5 тисяч предметів, але ця колекція одразу привернула його увагу.

Незвичайний спосіб “поховання”

Археолог зазначив, що предмети не були випадково розкидані. Вони лежали згруповано, що свідчить про їх навмисне скидання у воду.

Цей факт став ключем до розгадки: за словами Бенкхеда, характер розташування артефактів вказує на те, що їх цілеспрямовано кидали в річку з одного місця, а не втратили випадково.

Гері Бенкхед виявив “чіткі скупчення” артефактів під мостом Prebends Bridge – одним із найвідоміших у Даремі. За його словами, це виглядало так, ніби хтось стояв на мосту й навмисно скидав предмети у воду.

Протягом наступних двох років дослідник піднімав знахідки з річки та документував їх. Згодом він помітив чітку закономірність, яка допомогла відтворити події. Виявилося, що артефактів позбулася домробітниця архієпископа – Одрі Гітон – за вказівкою дружини Майкла Рамзі, Джоан Рамзі. Характер розміщення предметів не свідчив про злочин.

Як зазначив Бенкхед, повна картина склалася лише після розмови з племінницею Гітон, яка поділилася щоденниками та спогадами про тітку. З’ясувалося, що Джоан Рамзі пакувала речі невеликими партіями у пластикові пакети, обтяжувала їх камінням і наказувала викидати у воду, щоб вони точно тонули. Точна причина такого рішення невідома, але, за припущенням археолога, ці предмети могли не підлягати продажу чи передачі.

Племінниця розповіла, що Гітон була “надзвичайно засмучена” таким завданням, адже усвідомлювала історичну й матеріальну цінність речей. За словами Бенкхеда, цей випадок сильно вплинув на жінку і залишився для неї болючим спогадом.

Процес позбавлення артефактів відбувався таємно: домробітниця викидала пакети під час прогулянок із собаками рано-вранці або пізно ввечері, щоб ніхто цього не бачив. Дослідник підкреслив, що предмети були розподілені системно: речі, пов’язані з грецьким православ’ям, лежали разом, артефакти, пов’язані з Ватиканом, – окремо, а решта – у чітких групах під різними опорами мосту.

Сам Бенкхед наголосив, що не вважає себе “мисливцем за скарбами” у комерційному сенсі. Після оцінки знахідки він передав свою частку коштів благодійній організації, адже для нього важливішою є історія, а не фінансова вигода.

Археолог також зазначив, що кожен предмет має власну історію і є результатом роботи майстрів. Хоча ці артефакти відносно сучасні, це не перший випадок у британській історії, коли релігійні речі навмисно опинялися у воді.

За його словами, ця знахідка виглядає як сучасне продовження давньої традиції – залишати річки останнім прихистком для релігійних або особисто значущих предметів. Така практика, як підкреслив Бенкхед, бере початок ще з пізнього середньовіччя і зберігалася навіть у XX столітті.

Інші цікаві новини

Нагадаємо, наприкінці 1960-х років під час сімейної поїздки до монастиря Венлок у Шропширі (Англія) 9-річний Саймон Вайт вирішив взяти на згадку три шматки декоративної глиняної плитки, що датуються кінцем 13-го – початком 14 століття. Через майже 60 років чоловік повернув фрагменти цієї плитки. Річ у тому, що зараз 68-річний Вайт, який має кваліфікацію дипломованого оцінювача, знайшов уламки в старій бляшанці з-під ірисок під час переїзду та повідомив про це до організації English Heritage. Плитки будуть перевезені до археологічного сховища організації для подальшого аналізу.