Радянський апарат приземлився на Венеру та виміряв свою кришку замість поверхні планети.

Цей випадок увійшов в історію як одна з найвідоміших інженерних помилок у сфері космічних досліджень.

Радянський посадковий модуль “Венера-14” пройшов через пекельну атмосферу Венери, досягнув її поверхні, а потім внаслідок непередбаченої технічної помилки виміряв свою кришку замість поверхні планети. Про цей інцидент повідомляє портал 19fortyfive.

У 1981 році Радянський Союз запустив космічні апарати до Венери з метою залишитися на поверхні планети достатньо довго, щоб передати наукові дані. “Венера-13” і “Венера-14” приземлилися в березні 1982 року, зіткнувшись з надзвичайно суворими умовами Венери: температурою поверхні 870 градусів за Фаренгейтом, атмосферним тиском, що в 90 разів перевищує земний, та хмарами сірчаної кислоти.

Розробка посадкового апарата

Під час розробки космічного апарата “Венера” радянські інженери вважали, що посадкові модулі врешті-решт вийдуть з ладу. Це було практично неминуче. Тому мета була скромною: відстрочити їх загибель на достатньо тривалий час, щоб апарати могли передавати наукові дані на Землю.

“Венера” була створена як посилений титаном герметичний корпус з товстою металевою оболонкою та добре ізольованим внутрішнім простором – щось на зразок величезного термоса або глибоководного підводного човна.

При цьому щільність атмосфери Венери була такою, що вона швидко сповільнювала космічний апарат. Парашути були розкриті, щоб подовжити час виживання, але вони також збільшили час, який космічний апарат проводив у спекотній атмосфері. Тому радянське рішення полягало в тому, щоб відрізати парашути на висоті 31 милі над поверхнею; космічний апарат навмисно швидко спускався, оскільки поступовий спуск був би смертельним.

Науковий пакет

Завдання зондів, окрім короткочасного виживання, полягало у зборі даних. Кольорові камери на борту “Венери-13” дозволили отримати перші кольорові панорами поверхні іншої планети. На знімках були видні оранжево-коричневі вулканічні породи, туманне жовте небо та плоскі базальтові плити. Мікрофони записували вітер, звуки буріння та механічні впливи. Через понад сорок років дані, зібрані апаратом, залишаються одними з небагатьох прямих зображень і записів з Венери.

Аварія з кришкою об’єктива

Космічні дослідження рідко проходять без пригод, і ця експедиція не стала винятком. Об’єктив камери “Венери-14” від’єднався і впав на поверхню Венери. Потім механічний маніпулятор космічного апарата, призначений для роботи з ґрунтом, приземлився прямо на відкинуту кришку об’єктива.

В результаті космічний апарат виміряв стисливість радянської кришки об’єктива, а не венеріанського ґрунту. Це увійшло в історію як одна з найвідоміших інженерних помилок у сфері космічних досліджень.

Раніше NASA офіційно оголосила про завершення місії космічного апарата MAVEN, який понад 11 років досліджував атмосферу Марса.