Психологи визначили 7 основних характеристик людей, які спілкуються зі своїми домашніми тваринами.

Багато власників домашніх тварин усвідомлюють, що спілкуються з ними, як з повноцінними людьми – і це абсолютно нормально.

Чи помічали ви коли-небудь, що ведете бесіду зі своїми домашніми тваринами? І не якимось писклявим голосом, а так, ніби вони ваші сусіди по кімнаті? Якщо так, то ви не самотні. У цьому немає нічого ганебного чи дивного, але, можливо, вам цікаво, чому ви так чините.

Навіть якщо ви не спілкуєтеся зі своїми улюбленцями як з людьми, ніколи не пізно почати або піддатися цьому бажанню, яке ви, можливо, стримували. Досліджуючи психологічні причини такого прагнення, ви, можливо, зможете вільно спілкуватися зі своєю кішкою чи собакою, не боячись осуду з боку оточуючих. Зрештою, спілкування (і розмова) є основою більшості соціальних взаємодій.

Чотири психологи вивчили причини, чому власники домашніх тварин ведуть бесіди зі своїми підопічними, і розкрили психологію цього явища. Вони також виділили сім характеристик, притаманних людям, які спілкуються з улюбленцями як з людьми.

Незалежно від того, чи впізнаєте ви в цьому описі себе або когось зі знайомих, ви, напевно, знайдете щось цікаве. І хто знає, можливо, вам захочеться поділитися цим зі своєю сестрою, яка активно сперечається зі своїм котом, або з татом, який ділиться зі своїм собакою улюбленою футбольною статистикою.

Психологія спілкування з тваринами

Доктор Джозеф Лаїно, доктор психологічних наук, психолог із Сімейного медичного центру Sunset Terrace при NYU Langone, зазначив, що розмови зі своїми улюбленцями зазвичай не вважаються відхиленням від норми, оскільки “антропоморфізувати” (наділяти людськими якостями) домашніх тварин може бути корисно для психічного здоров’я.

“Спілкування зі своїми улюбленцями допомагає нам налагодити з ними зв’язок, оскільки це сприяє кращому розумінню їхніх потреб і емоцій”, – пояснив він.

Хоча ви можете вважати, що люди спілкуються з іншими живими істотами, такими як улюбленці, щоб бути зрозумілими (що іноді є правдою), це не завжди так.

“Розмови з улюбленцями, як правило, пов’язані не стільки з тим, що тварина розуміє людину, скільки з тим, як сама людина шукає зв’язок, виявляє прихильність до улюбленця та надає певного сенсу цим стосункам”, – зазначила доктор Мішель Голдман, психолог і медіа-консультант Дослідницького фонду надії у боротьбі з депресією.

Навіщо люди спілкуються зі своїми улюбленцями

Доктор Лаїно підкреслив, що одна з основних причин, чому люди ведуть бесіди зі своїми улюбленцями як з людьми, полягає в тому, що це допомагає їм відчувати себе причетними, менш самотніми та дає можливість висловлювати думки й ідеї без страху осуду.

Доктор Бренді Сміт, кандидат психологічних наук, ліцензований психолог з Thriveworks, додала, що спілкування з улюбленцями – це природна поведінка, оскільки комунікація є важливою частиною більшості видів людської діяльності.

“Спілкування в тій чи іншій формі – це те, що ми схильні робити з іншими живими істотами, – пояснила вона. – Той факт, що ця жива істота є твариною, а не людиною, не зменшує схильності до розвитку будь-якої форми комунікації, яка для багатьох проявляється у розмовах зі своїми улюбленцями, як з людьми”.

Доктор Голдман зазначила, що хоча домашні тварини не можуть відповідати так, як це робить інша людина, вони все ж здатні видавати звуки та реагувати, що може функціонувати як особливий вид комунікації, який приносить користь людям.

7 спільних рис людей, які спілкуються зі своїми улюбленцями

Людям подобається відчувати зв’язок, і розмови зі своїми улюбленцями можуть бути інструментом для регулярного досягнення цього відчуття. Доктор Лаїно додав, що спілкування з тваринами, як і з іншими людьми, також може допомагати справлятися зі своїми емоціями.

Хоча це може здаватися очевидним, доктор Лаїно пояснив, що розмови з улюбленцями також допомагають людям зміцнити зв’язок з ними і одночасно зняти стрес. Це дозволяє людям реалізувати свою потребу в прояві турботи та опіки над своїми улюбленцями.

• 1. Інтровертність

Хоча це не завжди так, доктор Дженніфер Драгонетт, доктор психологічних наук, психолог та інструктор з клінічних послуг у Newport Healthcare, зазначила, що деякі люди, які спілкуються зі своїми улюбленцями як з людьми, можуть бути більш стриманими та замкнутими.

“Інтроверсія іноді може бути частиною загальної картини, – заявила доктор Драгонетт. – Для деяких людей така взаємодія забезпечує зв’язок без тих вимог, які виникають у більш складних соціальних умовах. Часто вони повертаються до цього як до способу перезавантажитися після довгого дня, наповненого міжособистісними контактами”.

• 2. Емпатія

Як і слід було очікувати, доктор Драгонетт підкреслила, що люди, які спілкуються зі своїми улюбленцями як з людьми, загалом більш емпатичні, краще розуміють оточуючих і чутливі до різноманітних потреб та почуттів. Доктор Лаїно погодився з цією думкою.

“Розмовляючи зі своїм улюбленцем, ви демонструєте здатність розуміти, що може відчувати інший або чого він може потребувати”, – поділився він.

Власники домашніх тварин, які демонструють таку поведінку, також схильні бути більш уважними. “Люди, які спілкуються зі своїми улюбленцями, також з більшою ймовірністю враховують почуття інших, вміють розпізнавати тонкі натяки та звертають увагу на невербальні сигнали”, – додала доктор Голдман.

• 3. Турботливість

Так само доктор Сміт зазначила, що ті, хто спілкується зі своїми улюбленцями як з людьми, зазвичай є турботливими особистостями.

“Розмова зі своїм улюбленцем як з людиною демонструє певний рівень турботи, оскільки це внесок у увагу до вашого спільного життя, – заявила вона. – Це перетворює досвід із простого співіснування на більш взаємозалежний життєвий шлях”.

• 4. Висока цінність спілкування

Хоча більшість людей спілкуються регулярно, доктор Сміт підкреслила, що той факт, що деякі люди ведуть бесіди зі своїми улюбленцями як з людьми, свідчить про те, що вони щиро люблять спілкуватися, особливо з огляду на те, що вони не отримують стандартної відповіді.

“Людина, яка спілкується зі своїм улюбленцем як з людиною, демонструє цінність самого процесу бесіди, оскільки вона не зобов’язана робити це в даній ситуації, але добровільно робить такий вибір, оскільки бачить у цьому сенс”, – пояснила вона, додавши, що таким людям часто приносить величезну користь можливість просто виговоритися своєму улюбленцю.

• 5. Грайливість

Оскільки домашні тварини не можуть відповідати на розмову так, як це зробила б інша людина, доктор Голдман зазначила, що грайливість є загальною рисою.

“Розмова з улюбленцем передбачає певний рівень креативності, особливо в уяві або проєктуванні того, як улюбленець думає або відчуває у відповідь, – пояснила вона. – Це передбачає уяву та оригінальність, які приходять разом із грайливістю та сприйняттям безтурботності”.

• 6. Експресивність

З огляду на те, що розмова є формою самовираження, доктор Лаїно зазначив, що люди, які спілкуються зі своїми улюбленцями як з людьми, можуть бути більш експресивними.

• 7. Любляча натура

Розмови з улюбленцями – це те, чого люди іноді соромляться, і саме тому багато хто з тих, хто так робить, часто виявляються більш люблячими та ніжними.

“Люди, які спілкуються зі своїми улюбленцями, можуть таким чином демонструвати свій рівень комфорту у прояві ніжності та емоційної близькості, – заявив доктор Лаїно. – Цим людям комфортно втілювати свої думки та почуття у слова”.

По суті, ці люди не бояться говорити про те, що вони відчувають, і показувати свої емоції.