Цей птах може нападати на свою здобич зі швидкістю 320 кілометрів на годину.
Сапсан вважається найшвидшою твариною на Землі. Раніше цей хижий птах був на межі зникнення у Великій Британії, але сьогодні в околицях Великого Лондона вже налічується понад 100 пар сапсанів, повідомляє орнітолог Девід Ліндо у статті для BBC Wildlife.
Як зазначається, сапсан (Falco peregrinus) – це великий хижий птах з родини соколових, відомий своєю вражаючою швидкістю. Під час пікірування на здобич він може розганятися до понад 320 кілометрів на годину, що робить його найшвидшою твариною на планеті.
За словами автора, сапсан переважно полює на інших птахів. Він помічає свою здобич з великої висоти, а потім стрімко атакує її в повітрі. Завдяки своїй швидкості та точності удару жертва часто не має шансів на порятунок.
Чому сапсани обрали великі міста
“Вражає сама думка про те, що цей верхівковий хижак, який з неймовірною впевненістю розтинає небо, живе в Лондоні. Незважаючи на весь шум і метушню, місто стало одним з найактивніших осередків сапсанів у світі – справжнім урбаністичним середовищем, яке ідеально підходить для найшвидшої тварини на планеті”, – пише Ліндо.
Автор зазначає, що міський горизонт британської столиці, який є “хаотичним лісом з багатоповерхівок, дахів лікарень, будівельних кранів і шпилів соборів”, став ідеальним місцем для життя птаха, який історично гніздився на віддалених морських скелях.
“Вперше вони почали гніздитися в Лондоні в середині – наприкінці 1990-х років. Птахи зрозуміли, що такі споруди, як The Shard або Tate Modern, – це не просто будівлі, а чудові стартові майданчики, оглядові пункти та безпечні місця для вирощування потомства далеко від людського втручання на землі”, – пише орнітолог.
Він описав, як сапсани чудово вписалися в ритм міського життя:
“Вони нерухомо сидять на карнизах, не звертаючи уваги на звуки автомобілів чи сирени швидкої допомоги, й спостерігають за своїм висотним царством унизу”.
Ще однією причиною, чому сапсани обрали британську столицю, за словами Ліндо, став один з найхарактерніших мешканців її вулиць – здичавілий голуб.
“Це джерело їжі виявилося настільки багатим, що території сапсанів, які раніше могли простягатися на відстань до шести кілометрів від гнізда, значно скоротилися”, – пояснив фахівець.
Як сапсани ледь не зникли
У статті зазначається, що після Другої світової війни чисельність сапсанів у Великій Британії різко зменшилася. Причиною стали сільськогосподарські пестициди, які негативно впливали на птахів, а також переслідування з боку людей. Однак після заборони небезпечних хімікатів та запровадження природоохоронних заходів сапсани почали відновлюватися.
Зараз, за словами орнітолога, лондонці навіть не підозрюють, що такі птахи живуть просто над їхніми головами. Він зазначає, що реакція завжди однакова – “недовіра, захоплення та раптове розширення уявлення про власне місто”.
“Сапсани належать Лондону не менше, ніж лисиці, які нишпорять у задніх дворах, або голуби, що походжають міськими парками. Тож наступного разу, коли будете гуляти містом або опинитеся в тіні висотної будівлі, підніміть голову вгору. Можливо, ви побачите сапсана, який стрімко розтинає небо й патрулює свою частину міста, нагадуючи, що навіть у самому серці мегаполіса дика природа все ще панує”, – підсумував автор.
Раніше УНІАН писав про птаха, спів якого можна почути на відстані до 5 кілометрів. Йшлося про водяного бугая. Його голос виникає внаслідок роздування стравоходу, який створює своєрідну ехо-камеру. Він нагадує звук, коли хтось дме в горлечко порожньої скляної пляшки. Цей шум поширюється на велику відстань завдяки своїй низькій частоті і виконується для приваблення самок і відлякування інших самців.
Цікаво, як сучасні міські хижики пристосовуються до висоток замість природних скель. Це ще раз підтверджує, що природа завжди знаходить спосіб вижити навіть у мегаполісах.
Абсолютно вірно! Міські хижаки, як соколи, використовують висотки як природні скелі, отримуючи переваги для полювання та безпеки. Це яскравий приклад адаптації природи до урбанізованого середовища.