Ядро Землі несподівано змінило свій курс під Тихим океаном.

Гігантський потік розплавленого заліза змінив свій напрямок.

Глибоко під поверхнею Землі сталося явище, яке вчені не передбачали. Величезний потік рідкого металу всередині планети несподівано змінив свій напрямок, повідомляє Earth.com.

Зовнішнє ядро Землі розташоване приблизно на глибині 2 200 кілометрів. Воно складається переважно з розплавленого заліза та нікелю. Саме рух цих металів створює магнітне поле планети – невидимий щит, що захищає Землю від шкідливого сонячного випромінювання. Без нього постраждали б супутники, енергетичні системи та навіть частина атмосфери.

Протягом десятиліть вчені вважали, що великі потоки у зовнішньому ядрі повільно рухаються на захід. Але у 2010 році ситуація змінилася кардинально.

Згідно з наявними даними, широка зона залізовмісної рідини під екваторіальною частиною Тихого океану раптово змінила свій рух – з повільного західного на потужний східний.

Дослідження очолював Фредерік Дал Мадсен. Його команда проаналізувала дані за період з 1997 по 2025 рік – з супутників і наземних спостережень, зокрема місій Swarm і CryoSat Європейського космічного агентства, а також німецької CHAMP і данської Ørsted.

За його словами, вчені намагаються з’ясувати, чи є це короткочасним коливанням, частиною циклу, чи новим стабільним станом циркуляції ядра.

Оскільки безпосереднє спостереження за ядром неможливе – температури там подібні до поверхні Сонця – ключову роль у відкритті відіграли супутники.

Вчені також пов’язують цю подію з так званим геомагнітним ривком 2017 року – раптовою аномалією в поведінці магнітного поля. На думку Мадсена, зміни в потоці під Тихим океаном можуть бути пов’язані з одночасними змінами у внутрішньому ядрі Землі, про що свідчать дані геодезії та сейсмології.

Так, після піку активності східний потік почав слабшати приблизно з 2020 року – що допускає ймовірність чергового розвороту.

Для звичайної людини ці процеси залишаються непомітними і не пов’язані із землетрусами чи кліматом. Проте, як зазначається в матеріалі, зміни магнітного поля безпосередньо впливають на авіаційну навігацію, супутниковий зв’язок і системи прогнозування космічної погоди.

Новини науки

Раніше УНІАН повідомляв, що у 1971 році астронавт взяв на Місяць жменю насіння, і ці дерева досі ростуть. Хоча саме насіння не торкалося місячного ґрунту, воно облетіло супутник Землі і повернулося додому після подорожі в глибокий космос. Пізніше з них виросли сосни, секвої, платани та ялиці Дугласа.