Гора в Туреччині, що вже понад 2000 років палає, отримала пояснення від вчених.

Деякі дослідники вважають, що це таємниче полум’я стало основою для легенди про Химеру.

На вершині гори Химера, що на середземноморському узбережжі Туреччини, з тріщин у скелястому схилі спалахують язики полум’я. Як зазначає BBC Wildlife Magazine, їх джерелом є не людська діяльність, а природні гази.

Вказується, що гора Химера знаходиться неподалік села Чирали в провінції Анталія. Це одне з найвражаючих геологічних явищ у світі.

На схилі гори регулярно з’являються десятки маленьких вогників, створюючи незвичайне видовище, яке особливо вражає в темряві.

У виданні пояснили, що полум’я на горі живиться метаном та іншими газами, які просочуються через тріщини в скелі і запалюються при контакті з киснем. Це полум’я горить безперервно вже понад 2000 років.

Деякі історики вважають, що це загадкове полум’я стало джерелом натхнення для легенди про Химеру – жахливе вогнедишне чудовисько з грецької міфології, як зазначено у виданні. Згідно з міфами, це чудовисько тероризувало стародавнє царство Лікія.

За словами вчених, гази утворюються внаслідок хімічних реакцій, що відбуваються глибоко в земній корі. Частина метану в Химері, ймовірно, виникає в результаті реакцій між водою та певними видами гірських порід.

У виданні також додали, що цей процес може призводити до утворення вуглеводнів без будь-якої біологічної участі, що надає вченим цінну інформацію про геологічні системи.

Крім того, гора Химера є важливою археологічною пам’яткою. Поряд із полум’ям були виявлені залишки стародавніх споруд, зокрема святилище, пов’язане з Гефестом, грецьким богом вогню та металообробки.

Таємниця аномальної “холодної плями” в Північній Атлантиці

Нагадаємо, що в Північній Атлантиці є ділянка океану, яку називають “холодною плямою”. Вона охолола майже на 1 градус Цельсія з 1900 року, тоді як решта океану нагрівається.

Вчені повідомили, що знайшли відповідь на питання, чому “холодна пляма” охолоджується. За їхніми словами, це тривожна ознака того, що світ швидко наближається до одного з найнебезпечніших кліматичних переломних моментів.